Зараз у нас два головних вороги (окрім, звичайно, росіян): це надмірний оптимізм і його відсутність
Фронт стабілізувався, і пішла максимально щільна заруба за міста, інколи на зустрічних курсах. Харків, де за планом «Б» мали коронувати Януковича як «лєгітімнава прєзидєнта», стоїть під ударами. Стоїть оточений Маріуполь, українці сходили у контратаку і попалили добряче ворожої техніки з начинкою. Загалом, на Донбасі іде рубилово на багатьох напрямках, а там, куди не можуть дотягнутися, падають ракети.
На Сумщині, Чернігівщині, Житомирщині, Харківщині селяни та армійці полюють на трофеї і здобувають їх. По Запорізькій області їздять туди-сюди ворожі колонни, місцеві їх ганяють та демотивують масовими проукраїнськими мітингами, як у Мелітополі. Така сама ситуація на Херсонщині, у самому Херсоні та Новій Каховці. Під Миколаєвом, Сумами і Черніговом іде плотна рубка, десанта на Одесу так і нема. Обстріляно ракетами Вінницю, Краматорськ, Коростень, Овруч і інші міста.
Битва за Київ триває.
Ірпінь і Бучу окупанти рівняють з землею, багато жертв, наші намагаються рятувати людей і роздавати пизди одночасно.
Вже другу кацапську ракету збито над дитячею лікарнею Охматдит.
Бої ідуть також у Гостомелі та Макарові.
Погана новина: війна не закінчиться днями. Окупант втрачає тисячі нікчемних життів, аби розбиватися об стіни великих міст та передмість, і не капітулює, поки ми не перемелемо не 10, а принаймні 50% його особового складу.
Хороша новина: зараз танкові колони і артилерія ворога фактично змагаються за право зайти на вулиці українських міст і згоріти там. Раптового штурму не вийшло, іде одинадцятий день. За цей строк можна було б побудувати фортецю навіть в полі, не те що у Києві чи Харкові. Тероборона, яка з самого початку була фактично ополченням, за дні перетворюється на нормальну резервну армію, з протитанковими і саперними загонами, нормально пристріляною зброєю, координацією та логістикою.
А до тероборони, на секунду, записалися вже 100 тисяч українців — це десь 20-25 повноцінних бригад.
Не треба думати, що війна закінчится завтра. Врешті-решт, на нашу землю зайшло більше ста тисяч окупантів. Навіть якби в них були тільки саперні лопатки, їхнє знищення зайняло б багато часу.
Але їхні найкращі сили - вже в землі, а ми - тільки розганяємось.
Ми тільки почали ходити у контрнаступи – а ми, чорт забирай, любимо це робити і вміємо, у нас накопичене таке бажання за роки «режимів тиші».
Кожна хвилина працює на нас, ми стаємо сильніші, а Росія слабшає.
Вони отримали п.зди по всіх напрямках і не виконали жодної з поставлених задач. Ракети і літаки - не нескінченні, санкції і відмова білорусів воювати дестабілізують ситуацію у самій Росії, двіж іде на повну, і наша перемога — це лише питання часу.
Закарбуйте у серці кожну ракету, кожну кулю, кожну краплю крові.
Закарбуйте, бо ми зараз найсильніша армія Європи, і одна з найсильніших у світі.
І коли ми відіб‘ємось, ми підемо далі і спитаємо з усіх, хто був причетний.
З кожного. Без виключень.
Їбаште, котики. Їбаште, як ви можете.
А можете ви все.
___________________-
Працював сьогодні у Києві і трохи, припустимо, північніше, і хочу чесно сказати, що взагалі ніхуя не розумію, на шо розраховує ворог.
На оточення і блокаду? Охуїти можна. Ви Київ пробували якось об‘їхати взагалі? На мапі бачили? Величезне місто на 3,5 мільйонів осіб, плюс десь мільйон в агломерації, широка ріка, відносно мало мостів, немає господства у повітрі, зв’язок буде у будь-якому випадку, бо «старлінк» доїхав. Будь-яке оточення буде прориватися майже миттєво ударами зсередини та ззовні, а логістичні лінії відбудовуватися, бо це столиця і її значення переоцінити неможливо.
Прорив у центр? Ще більше охуїти. Населення вас, блядей, ненавидить і буде хуярити чим може - від каменів до джавелінів, не кажучи вже про АК, які роздавали тупо вантажівками (тут починає грати весела хорватська музика з 90-х). Протитанкових їжаків на вулицях більше ніж звичайних у лісі, блокпости з бетонними блоками виростають щохвилини, і можете мені повірити, що деякі гарячі сюрпризи вже зачекалися на ворога.
Всередині міста є повна колекція сил та засобів для утилізації ворога, від тероборони і поліції до спецури ССО, моральний дух вищий, ніж у богині Калі, всі готові видавати п.зди у промислових масштабах, і замість очікуваної ворогом паніки, на вулицях панує холодна лють.
Глибока і висока забудова, озброєне населення, тотальне загородження шляхів, вибухові сюрпризи, сучасне протитанкове озброєння, нульова толерантність і десять днів на перетворення міста на фортецю – проти ваньок у коробках. Ну хрен знає, але мені особисто здається, що і у ваньок, і у коробок шансів не дохера. Горіти будуть всі і яскраво, як це часто трапляється із технікою в місті.
Ю.Гудименко
На Сумщині, Чернігівщині, Житомирщині, Харківщині селяни та армійці полюють на трофеї і здобувають їх. По Запорізькій області їздять туди-сюди ворожі колонни, місцеві їх ганяють та демотивують масовими проукраїнськими мітингами, як у Мелітополі. Така сама ситуація на Херсонщині, у самому Херсоні та Новій Каховці. Під Миколаєвом, Сумами і Черніговом іде плотна рубка, десанта на Одесу так і нема. Обстріляно ракетами Вінницю, Краматорськ, Коростень, Овруч і інші міста.
Битва за Київ триває.
Ірпінь і Бучу окупанти рівняють з землею, багато жертв, наші намагаються рятувати людей і роздавати пизди одночасно.
Вже другу кацапську ракету збито над дитячею лікарнею Охматдит.
Бої ідуть також у Гостомелі та Макарові.
Погана новина: війна не закінчиться днями. Окупант втрачає тисячі нікчемних життів, аби розбиватися об стіни великих міст та передмість, і не капітулює, поки ми не перемелемо не 10, а принаймні 50% його особового складу.
Хороша новина: зараз танкові колони і артилерія ворога фактично змагаються за право зайти на вулиці українських міст і згоріти там. Раптового штурму не вийшло, іде одинадцятий день. За цей строк можна було б побудувати фортецю навіть в полі, не те що у Києві чи Харкові. Тероборона, яка з самого початку була фактично ополченням, за дні перетворюється на нормальну резервну армію, з протитанковими і саперними загонами, нормально пристріляною зброєю, координацією та логістикою.
А до тероборони, на секунду, записалися вже 100 тисяч українців — це десь 20-25 повноцінних бригад.
Не треба думати, що війна закінчится завтра. Врешті-решт, на нашу землю зайшло більше ста тисяч окупантів. Навіть якби в них були тільки саперні лопатки, їхнє знищення зайняло б багато часу.
Але їхні найкращі сили - вже в землі, а ми - тільки розганяємось.
Ми тільки почали ходити у контрнаступи – а ми, чорт забирай, любимо це робити і вміємо, у нас накопичене таке бажання за роки «режимів тиші».
Кожна хвилина працює на нас, ми стаємо сильніші, а Росія слабшає.
Вони отримали п.зди по всіх напрямках і не виконали жодної з поставлених задач. Ракети і літаки - не нескінченні, санкції і відмова білорусів воювати дестабілізують ситуацію у самій Росії, двіж іде на повну, і наша перемога — це лише питання часу.
Закарбуйте у серці кожну ракету, кожну кулю, кожну краплю крові.
Закарбуйте, бо ми зараз найсильніша армія Європи, і одна з найсильніших у світі.
І коли ми відіб‘ємось, ми підемо далі і спитаємо з усіх, хто був причетний.
З кожного. Без виключень.
Їбаште, котики. Їбаште, як ви можете.
А можете ви все.
___________________-
Працював сьогодні у Києві і трохи, припустимо, північніше, і хочу чесно сказати, що взагалі ніхуя не розумію, на шо розраховує ворог.
На оточення і блокаду? Охуїти можна. Ви Київ пробували якось об‘їхати взагалі? На мапі бачили? Величезне місто на 3,5 мільйонів осіб, плюс десь мільйон в агломерації, широка ріка, відносно мало мостів, немає господства у повітрі, зв’язок буде у будь-якому випадку, бо «старлінк» доїхав. Будь-яке оточення буде прориватися майже миттєво ударами зсередини та ззовні, а логістичні лінії відбудовуватися, бо це столиця і її значення переоцінити неможливо.
Прорив у центр? Ще більше охуїти. Населення вас, блядей, ненавидить і буде хуярити чим може - від каменів до джавелінів, не кажучи вже про АК, які роздавали тупо вантажівками (тут починає грати весела хорватська музика з 90-х). Протитанкових їжаків на вулицях більше ніж звичайних у лісі, блокпости з бетонними блоками виростають щохвилини, і можете мені повірити, що деякі гарячі сюрпризи вже зачекалися на ворога.
Всередині міста є повна колекція сил та засобів для утилізації ворога, від тероборони і поліції до спецури ССО, моральний дух вищий, ніж у богині Калі, всі готові видавати п.зди у промислових масштабах, і замість очікуваної ворогом паніки, на вулицях панує холодна лють.
Глибока і висока забудова, озброєне населення, тотальне загородження шляхів, вибухові сюрпризи, сучасне протитанкове озброєння, нульова толерантність і десять днів на перетворення міста на фортецю – проти ваньок у коробках. Ну хрен знає, але мені особисто здається, що і у ваньок, і у коробок шансів не дохера. Горіти будуть всі і яскраво, як це часто трапляється із технікою в місті.
Ю.Гудименко