На Алясці відбулися дводенні переговори американських і китайських дипломатів найвищого рівня. Говорили про майбутні відносини між країнами і роль країн в світі.
США на тій зустрічі представляв Блінкен і Салліван (радник Байдена з нацбезпеки).
Так от... зустріч виявилася дуже гострою і дуже прямою, нехарактерною для дипломатів. Настільки, що деякі скандальні моменти зустрічі стали публічними і багато хто з реальних політичних експертів (а не тих дятлів які протирають штани на нащих телеканалах) був здивований таким перебігом.
Десь через день після того в Китай прискакав Лавров.
Веду до того, що пан Блінкен - це той чувак, який може говорити жорсткі і неприємні речі і він це продемонстрував на зустрічі з представниками сильної держави.
Очевидно, нічого йому не заважало стримуватись і сьогодні, на зустрічі з ЗЕленою нікчемою.
І це теж видно - як по реакції Зеленського (точніше, її відсутності за цілий день), по реакції оточення (його теж нема, нема звичного прославляння), так і по тому, що немає жодної конкретики про результати зустрічі, домовленостей, прогресу ітд.
Очевидно, Блінкен і не приїжджав домовлятись, а приїжджав з іншою метою.
І не менш очевидно, що шапіто було до цього не готове, вони сподівались, що й далі проканає тактика вішання лапші на вуха. Але тут вона дала збій.
Чи означає це, що слід чекати позитивних змін? - Ні, не означає.
Зараз цю нікчему відкачають, долиють водички в теплу ванну, переконають знову що він "найвеличніший лідор", і тд. І спробують знову пропетляти між крапельок, бо це - природня модель поведінки хробаків.
Тільки от проблема в тому що петляти-то особливо нема куди. Шапіто довело країну до критичного стану, яке шапіто вирішити не зможе. То ж вибір прийдеться робити.
І тут нам не треба забувати про те, який вибір в подібній ситуації зробив янукович.
Mason Lemberg