- До нас в частину «МАЗи» прийшли. Ми зраділи спершу – бо машина гарна. А воно – повний… Рації нема, лебідка – одна назва, в кузові вентиляційних клапанів нема, шанцевий інструмент якийсь цивільний, ще й ящик причеплений так, що відривається зразу. І з движком щось не те – якийсь слабкий.
Я починаю здогадуватися, про що ідеться. Кажу:
- А на морді лейбл який? Просто «МАЗ» чи схожий на коло в еліпсі?
- Просто «МАЗ».
Починаю лопатися від сміху.
- Останнє питання. Ти досі переконаний, що «свинарчуків» треба на нари?
- Так вони…!!!!!
- Тоді вітаю – ти здобув те чого хотів і заслужив. Насолоджуйся.
- ??!
Тепер пояснюю.
За українським законодавством, для потреб ЗСУ у першу чергу мусять закуповувати вантажівки вітчизняного виробництва. Їх і закоуповували - КрАЗи.
Але. До автівок КрАЗ, було до чорта претензій – сам чув від солдат.
От тоді...
«МАЗи», які почали постачати в ЗСУ, були не зовсім оригінальними «МАЗами». Правильно вони називалися «Богдан-63172». Це було шасі «МАЗ», на яке ставили китайський двигун «WeichalPower», турецьке зчеплення «Hummer», та коробку передач «Fast Gear». До цього на машину ставили поліпшений кузов, в якому були передбачені освітлення і вентиляційні клапани. Була передбачена система регулювання тиску в шинах. На вантажівку ставили лебідку з тяговим зусиллям 12 т і тросом у 60 м. Машину укомплектували спеціалізованим армійським шанцевим інструментом. І бонус – на авто ставили рацію.
В підсумку, виходила повноцінна армійська вантажівка.
Навіть у такій комплектації, «Богдан-63172» виявився дешевшим за КрАЗ!
Звісно, поява такого авто на тендерах ЗСУ зразу сильно розстроїло не тільки КрАЗ, а й численних імпортерів автівок, які вже руки потирали в передчутті заробітків від продажу імпортної техніки.
І тут трах-бах! Український виробник!
Так, випускав авто збираючи «конструктор» з різних комплектуючих. Але – збирав!
Найбільшою трагедією для всіх конкурентів «Богдана» було те, що «Богдани-63172» зразу полюбили в ЗСУ. Скарг на них просто не було – принаймні мені тоді чути не доводилося.
Проте, була деталь, яку просто не могли обійти імпортери автівок, конкуренти і зраднюки та всепропадли всіх штибів. Одним з власників корпорації «Богдан» був Олег Гладковський – заступник голови РНБО. Звісно зразу за методом «наклеп у вигляді версій» були поширені чутки про «наддоходи Гладковського з продажу вантажівко до ЗСУ». Щоправда пред’явити Гладковському було нічого.
За законом, держчиновнику дозволено бути власником акцій певного підприємства і отримувати з них дивіденти. Заборонено безпосередньо займатися бізнесом, а з усіх посад на «Богдані» Гладковський звільнився, коли пішов на держслужбу. Але кого це цікавило? На «Богдані» організували виробництво якісних українських вантажівок – за це їх мішала з лайном українська преса.
До речі, це відповідь на питання, як Порошенко будучи то депутатом, то міністром, водночас був власником крупного бізнесу. А от так - він давно не керує своїми бізнесами, ними керують найняті директори. Порошенко лишався акціонером. Законом це не заборонено.
Тому й пред’явити йому нічого не змогли ніякі політичні вороги: ані Юлія Тимошенко, ані «Партія регіонів».
Далі – нам відомо. Після скандалу «свинарчуків», Гладковського з РНБО було звільнено.
За зеленої влади, корпорації «Богдан» взагалі перестали допускати до тендерів – бо «свинарчуки».
Завод у Черкасах де виробляли вантажівки – зупинився, чимало українців втратили роботу.
Нині, МО купує у білорусів ЦИВІЛЬНІ "МАЗи".
І не дешевше, а на 200 000 грн дорожче (!!!), ніж продавав «Богдан».
Саме таке авто потрапило до мого знайомця – тепер він через нього лікті гризе. Чому? Дивися вище.
Зате – не «свинарчуки». Правда, класно?

Д.Калинчук (Вовнянко)