Злука з Західно-українською народною республікою, подарувала Києву другий фронт (з поляками) і конфлікт з Антантою (вона підтримувала поляків).
Можна уявити, що робилося в голові у Петлюри, якщо втративши від наступу більшовиків Харків і Полтаву, він всерйоз планував перекидати війська проти поляків з більшовицького фронту.
Диктатор ЗУНР Петрушевич на дух не сприймав соціалістів-ліваків Петлюри. Зрештою, Петлюра відмовився від Галичини, укладаючи угоду з Пілсудським - про це теж не можна забувати.
А могло все бути зовсім інакше.
Армійські корпуси війська Української Держави могли не воювати одне з одним, поділившись на гетьманців і петлюрівців - а прийняти мобілізованих і розгорнутися на 200-тисячне військо, з яким більшовики просто нічого не змогли б зробити.
Загін Січових стрільців Коновальця, замість влаштовувати перевороти в Києві, направився б в Галичину і став би значною допомогою тоді ще напівпартизанській Галицькій армії, що воювала проти таких самих загонів поляків.
За Січовими стрільцями, з гетьманської України до Галичини потекли б набої, харчі, зброя, броньовики... Про всі ці наміри, гетьман Скоропадський розповідав представникові Галицької ради Йосипу Назаруку.
Україна сама відбилася б і від більшовиків, і від поляків. Акт Злуки був би підписаний - але за інших умов, і зовсім з іншими наслідками. Антанта визнала б Соборну Україну - нікуди не поділася б. Все могло бути.
Якби...
Якби Петлюра і Винниченко не повалили гетьмана Скоропадського.
Якби українці повірили гетьману, а не соціалістичним базікалам-популістам.
Якби українці потребували гетьмана, а не "хороших хлопців".
Я казав вам, що Петлюра і Винниченко - це Зеленський і Єрмак часів Перших Визвольних змагань?
Тоді українці свій шанс пролюбили, і вже за 10 років вони мерли від Голодомору - аби думки про Незалежність не з'являлися.
Той урок треба пам'ятати. Аби не повторилося.
З Днем Соборності!
Д.Калинчук (Вовнянко)