От пам’ятаєте такого собі Роджера Бекона?
Угу, того самого, хто дав перший науковий опис явища заломлення світла. Був пан Бекон доктором богослів’я. Створив він свій "Опус майос", - книгу дослідів і наукових коментарів, - на замовлення Папи Климента IV.
"Мракобіс" такий. Ну, Бекона мало хто знає.
А от Роберт Бойль - той, що "закон Бойля-Маріотта" - відомий майже всім.
Цей "мракобіс" взагалі весь свій капітал заповів на читання щорічних релігійних "Лекцій Бойля". Та ще й Лондонську Королівську спілку заснував, певно для того, щоби збивати зі шляху молодих і талановитих атеїстів.
Ніколай Коперник, до якого доволі часто апелюють, не лише був доктором богослів’я, а й діючим каноніком та секретарем єпископа Ватценроде. Клятий мракобіс.
Про Константина Анклітцена, якого загал знає як ченця Бертольда Чорного, про Джордано Бруно, Бенедикта Спінозу навіть не згадую. Усі - ярі католики, а останні двоє - взагалі пантеїсти.
Блез Паскаль вважав головною своєю працею "Апологію християнської релігії" (видана як "Думки"), а зовсім не силу-силенну блискучих творів з фізики і математики. Колєрований мракобіс.
Лише випадок судив Йоганну Кеплеру стати математиком, а не протестантським священиком, чого він сам прагнув змалку. А то був би справжнім мракобісом.
Видатний хімік, першовідкривач кисню Джозеф Прістлі викладав богослів’я у Воррінгтонській академії, проповідував у громадах. Певно, труїв молодь опіумом для народу.
Як на мене, то справжніми мракобісами є ті, хто вірить у "пам’ять води", "торсіонні поля", "ірідодіагностику", "прокляття Хеопса" і мішок іншої маячні, яку просто несила читати там-сям в етіх вашіх інтєрнєтах.
А християнську етику або історію християнства віддайте таки "попам". Вони ці дисципліни знають краще за нещодавніх партагітаторів, а нині - завідувачів численними катедрами "філософії".
В. Саркісян
________________________________
…До речі, така глиба наукового світу, як Ісаак Ньютон - був теж глибоко віруючою людиною.
А засновник генетики Грегор Мендель - був аббатом і монахом.
