Заява Фокіна. Відчуття, ніби ти роками доводив, що небезпека реальна, що буревій наближається, що все всерйоз – а у відповідь чув: «Не нагнітай!» І от коли заява прозвучала - про амністію… про «злочини з обох сторін»…про Особливий статус всього Донбасу… Дивне відчуття. Ані злості, ані люті. Лише дика втома. І подив. Від активістів, які вчора горлали «Зробимо їх разом!», а тепер - волають про зраду. Агов! А хіба порохоботи не казали вам, що саме так і буде? То хто ж виявився правий? Дивують ура-патріоти, які вчора обурювалися присутністю Порошенка на Ході захисників, а сьогодні - ніби в рот води понабирали. Дивують патріотичні прибічники ЗЕ, які помічають кожен прокол команди Порошенка, але не помітили заяви Фокіна. Що ще їм всім незрозуміло? Я знаю що. У них ламається картинка світу, в якій «хлопець з народу» - це завжди гарно, а олігарх – персоніфіковане зло. Що ж. Борня триває. Від заяви Фокіна до реалізації – довгий шлях. Чи стане цей шлях непрохідним – залежить від нас. Дмитро "Калинчук" Вовнянко