gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

Свій і не свій

З усього того, що наговорив вже підсмердівший диктатор Лукашенко смердючому «журналісту» Гондону, найцікавіше - це оцінка українських президентів за всі часи.
У відчутті людської сутності, колгоспнику Лукашенку не відмовиш - «своїх» такі персонажі відчувають завжди.
Так от - з усіх інших, тільки Петро ніколи не був "своїм" для цієї радянсько-кадебешної "еліти" СНГ.
Для всіх них, Порошенко залишався більше системним, європейським політиком на кшталт Меркель - і чужим, незрозумілим для директорів заводів, голов колгоспів, гравців КВН і офіцерів КДБ.
І я без ілюзій до Петра Олексійовича - він мав і має всі вади пострадянської людини.
Але він чи не єдиний, хто це розуміє і системно працює над собою - вичавлює радянську людину з себе по краплі.
І тільки в цьому і полягав наш минулий успіх на міжнародній арені - безвіз і Томос, підтримка з боку ЄС і США.
І я чомусь впевнений, що саме Порошенкові було під силу переконати європейський істеблішмент щодо перспектив  України в ЄС.

Системні європейці розуміли і бачили в Петрі якщо не свого по крові, то хоча б свого по світогляду.
В 19 році ми втратили це розуміння, підтримку, і втратили системного європейського політика на чолі держави. І шанс рухатись в напрямку до єдиної Європи.
Але і на сьогодні, Петро Олексійович залишається поки що єдиною альтернативою недолугим пострадянським керівникам і їх обслуги.
Іншого, настільки зрозумілого для ЄС, наскільки ж незрозумілого для керівників «есенге», чомусь і досі просто немає.

Sergii Iesipov
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 1 comment