gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

"Доця" - книга о Донбассе, на которую реально "залипаешь"

Я давно уже не читаю художественную литературу. Времени все не хватает, жизнь ускоряется, тем более, сейчас у нас в Украине, не успеваешь следить за новостями, хоть бы иногда фильм посмотреть, быстро и лениво, кто то за тебя прочел, свое видение показал, а ты ковыряясь в носу, с умным видом критика, ставишь диагноз - цяця или кака.
Я её прочла. Не думала, что смогу.
Ну, я даже фильмы о войне не смотрю, не то что бы читать, а тем более, о нашей идущей войне с рашей, это же кровавая рана!
Я просто ехала на другой конец города, кинула книгу в сумочку, с мыслю - будет скучно, убью время!
Открыла, и залипла!
Приехала на конечную, не сразу поняла, че все выходят, пересела на другую ветку, еду дальше. Какое-то движение напротив и понимаю, люди смотрят на меня как на ума лишенную.
Смешно было, я смеялась, а что? Нельзя?
Мама мне говорила що я чудна, вот, накаркала! Теперь так и люди обо мне подумали ))
Я пережила эти события с героиней книги вместе, а может и вместо нее.
Как мастерски Тамара владеет словом...нет, не словом - Мовою!
Наслаждение читать.
Книга заходит не словами и предложениями, она заходит образами, эмоциями, чувствами.
В любом случае, кто не читал - прочтите!
Это надо прочувствовать и узнать. Узнать то, что мы не хотели бы никогда пережить, но то, чего мы не должны никогда допустить в своей жизни!
Одна только претензия к автору: Тамар, а можно было всех хороших героев оставить в живых?)))
Я была на презентации книги "Доця".
Автор - Тамара Горіха Зерня.
Тамара - на редкость светлый человек, но свет её греет! Искренность и доброта завораживает!
А твердость и уверенность во взглядах и действиях, вызывает уважение!
Прочтите, кто ещё не читал, она того стоит.
Наталия Козырь




Якби я трошки пожила з цим і звикла до думки, цей пост був би спокійнішии. Але ні.
"Доця" - книга про війну і волонтерів, книга про життя і боротьбу на Донбасі, книга, у якій чорне називається чорним, а росія - окупантом, стала переможцем конкурсу "Книга року 2019", за версією ВВС.
Це сталося у день, коли по всій країні проходять обшуки у волонтерів і тривають судилища над бойовими офіцерами. Готуючись до сьогоднішньої церемонії, я думала не про вбрання і зачіску, а про те, у чий дім наступним увірветься поліція.
Замість того, щоб писати промову для виступу, я писала пост про збір коштів на заставу для генерала Марченка.

Я безмежно вдячна журі, організаторам конкурсу і журналістам, які підтримали мою книгу.
Це величезний, потужний сигнал українцям, які живуть в окупації: ми знаємо про вас, ми пам'ятаємо і ми ніколи від вас не відступимося.

Я мрію про презентацію у Донецьку.
Я знаю, що ми там будемо ревіти з вами, дівчата, до істерики. І ви мені потім покажете ваше місто, і ми оберемо найкращий, найбільш затишний і мальовничий куточок для пам'ятника Доці.

Всім сестрам, які назавжди лишилися з нами, присвячується.
Тамара Горіха Зерня
_____________________
Аннотація
Ця книга про любов. У ній немає жодного слова на "лю...", але вона про любов.
Про магію, не лубочну, розтиражовану з екранів телевізора, а справжню, від роду і кореня, коли пірнаєш з головою у Прадавній Океан і виринаєш звідти з рибиною в зубах. І ще про відвагу. Про безумовну відвагу знайти своє, впізнати його, впертися руками і ногами і нікому не віддати. Свій дім, свою батьківщину, своє серце, своє право ходити з високо піднятою голово.

Події роману розгортаються навесні-влітку чотирнадцятого року у Донецьку.
Донбас - це точка обнулення, місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховані потрібні відповіді. Та де все починалося, там все і завершиться, коли історія пройде чергове коло, і вічний змій Уроборос знову вкусить себе за хвіст.
Саме тут героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії - і саме тут зібрала уламки життя заново, віднайшла новий смисл і нову опору.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments