Але, на щастя, є лондонський, стокгольмський, гаазький суд.
А нині до числа судових органів, які замість українського портновосуддя відновлюватимуть у нас справедливість, добавився ще й панамський.
Важливо лишень, щоб хоч якимось опосередкованим чином була заторкнута юрисдикція цих судів.
Довго Коломойський та Боголюбов відбивалися від юрисдикції лондонського суду у справі розкрадання активів Приватбанку. А таки вдалося доказати, що хоча б якусь частину вкрадених у вкладників банку коштів вони відмивали в офшорах, що перебувають під владою Британської Корони.
І все. Там телефонні дзвінки від Богдана та виклики на килимок до Зеленського не діють.
Справа ще не розглядалася по суті, Зеленський з Гончаруком можуть зламати Нацбанк і змусити його вплинути на націоналізований Приват, щоб ті відкликали позов.
Але тоді вже для них настане реальний початок кінця...
А от з Панамою, то вже сам Портнов наступив на власну міну. Чи може, комусь більше сподобається аналогія з бумерангом.
Цей діяч, який разом з куратором Зеленського Богданом найімовірніше відповідальний за найстрашніші злочини режиму Януковича, увійшов у раж, завалюючи правоохоронців брехливими заявами проти Петра Порошенка.
До того ж, майже всі, як я вже писав раніше, немов під копірку списані зі справ Слєдствєнного комітєта РФ. Жодна справа, попри всі старання однієї ДБРівської Труби прогнутися перед нинішньою владою, не мала реальних наслідків. Бо ж нема обох головних деталей: факту злочину й складу злочину.
Прокурори, якби не хотіло їхнє начальство, просто не мають на основі чого підписувати й вручати підозри.
А що в такому випадку настає згідно Кримінального Кодексу?
Правильно, застосування до самого Портнова частини 2 статті 383 саме цього Кодексу: "завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину".
Як, до речі, ще десь із десятка статей цього самого Розділу XVIII. Але ж у нашому ДБР - повна Труба, у ГПУ - "на 100% мой чєловєк", а в судах - сам Портнов.
Але прагнення проявити свою психопатичну активність, довела Портнова аж до Панами.
Він чув, що в Панамі багато його колег відмивали гроші, а ще ж наші журнашлюшки кричали, що там, згідно "Панама пейперс", щось полоскав, чи виводив Порошенко.
Ні журналісти-перебріхувачі, ні сам Портнов не стали вдаватися в суть справи.
Хоча вже тоді було в деталях відомо, що це - компанія Ротшильдів, якій Порошенко передав в управління свої активи, вибрала панамське трастове законодавство для оформлення правочину.
І грошей туди було виведено десь аж близько 1.000$ (так, так, лише стільки для обслуговування юридичної процедури), що не містить узагалі жодних ознак правопорушення ні за українським, ні за панамським законодавством.
А ще Портнов, мабуть, не дуже дружить з політичною географією, бо не знав, що за останні десятиліття, а особливо роки, в Панамі все кардинально помінялося.
Це все більше правова держава з жорстким контролем за дотриманням законності.
Оскільки скарга Портнова дійсно підпадала під юрисдикцію панамських правоохоронців, її прийняли до розгляду.
І лише ця особа настроїлася на чергову порцію тролінгу проти головного ворога Путіна, Зеленського, Коломойського, Азарова (улюбленого шефа А.Богдана), Януковича (улюбленого шефа вже самого Портнова), як виявилося, що їхня прокуратура роками такі справи не жує, а чітко дотримується дуже стислих процедурних термінів.
Як грім з ясного неба прозвучало виправдальне рішення для Порошенка - ну нема там складу злочину, хоч під яким кутом ти на це не дивися.
Але далі панамське правосуддя, сказавши "А", сказало й "Б": відкрило провадження уже проти самого Портнова "за умисне введення в оману органів правосуддя та неправомірне звинувачення".
Якщо слідство проти Портнова буде вестися хоча б з 5% темпів, з якими розглядали його кляузу, то так уже й до звинувачувального вироку не довго діждатися.
А там же нема ні Богдана, ні судді Вовка, ні Зеленського, а рідний олігарх Коломойський на таку мізерну відддаль від американської тюрми навіть віртуально не наблизиться...
І що тоді? А тоді у Відні вже не сховаєшся. Австрія Панамі іноземного злочинця видасть.
Особливо, коли про це разом з панамським попросить прокурор США (а вони останнім часом у міжнародних питаннях часто працюють у парі).
Бувати в Панамі мені якось не доводилося, але кажуть, що коли колишнього панамського президента Норьєгу після блискавичної війни захопили американці й вивезли до в'язниці у Флориді, то він довго дякував Богу, що не доведеться решту свого життя сидіти в рідних тюремних стінах.
Хоча Портнов може поцікавитися і в іншого свого колеги з часів президенства Януковича Владислава Каськіва. Той недовго, але все ж поспоглядав за панамським небом через панамські ж ґрати.
Звісно, панамський запит можна ігнорувати, можна й рішення панамського суду викинути дро урни, але панамському судочинству частенько приходить на допомогу вся міць американської системи.
І тоді ця особа може перетворитися на гарячу картоплину, яку дуже хочеться викинути з власних рук. Він же не Коломойський, перед яким дехто у несплатному боргу. Йому ж, як і всім громадянам України, до речі, дехто нічого не обіцяв...
Ні, я не є аж таким оптимістом. Усе це може тривати нескінченно довго, десь може й заглухнути.
Але це завдання нас усіх зробити так, щоб у зелених перевертнів зникла впевненість у завтрашньому дні.
Учасники антикапітулянтської акції своє зробили - зелені в одну мить перекинулися з формули Штанмаєра кінця 2016 року на формулу Порошенка з весни 2015-го.
Зараз ґрунт з-під ніг одного із стовпів нинішнього, як і януковичівського режиму вибиває Порошенко та його адвокати.
Хтось ще не вклониться новій владі й скаже правдиві слова в ефірі.
Хтось не побіжить стрімголов виконувати злочинні накази.
Властиво - це якраз те, що потрібно робити всім нам, щоб повернути Україну в нормальне русло цивілізаційного розвитку.
А зелена пліснява на сонці швидко сіріє, висихає та розвіюється за вітром.
Т.Чорновіл