Без варіантів.
Для мене – точно без варіантів.
Коли я йшов на війну, в мене було солодке почуття власної, абсолютної правоти (тобі воно знайоме, правда?).
За п’ять з гаком років війни воно не покидало мене ні на секунду.
Зараз я піду на марш з точно таким же почуттям.
Правота моя підтверджується реакцією “протилежної сторони”: істерикою і брехнею.
Ось вчора “хороший” Арахамія зробив завершальний, яскравий і характерний мазок в портреті нинішньої влади.
По суті, нічого нового. Брудна хвиля вкидань про нашу з тобою “проплаченість”.
Це єдине, що в тихому сказі може протиставити нам вся ця шобла.
Однак.
Давид людина тонка і розумна. І він пішов далі.
Він сказав, що 95% нас на Віче стояло “з ідеологічних міркувань”.
А 5% – за гроші.
“Може бути, російські платять, може – Петро Олексійович. Або хтось ще”, – так було сказано.
І всі відволіклися і кинулися, хихикаючи, обговорювати “дурного” Арахамію. Мовляв, який сенс платити 5%, якщо 95% прийшли безкоштовно? Нерентабельно ж!
І мимохідь проковтнули головне.
Тепер поясню простими словами.
Головною метою було навіть не накинути на Порошенка у вилці “платить він або росія”, ототожнюючи їх як союзників.
Ви і я – головна мета.
Тому що за його словами виходить, що 5% – це якраз нормальні люди, які просто вийшли заробити.
А 95% – ідейні негідники і вороги своєї країни.
Чому?
Так вам же ясно сказано – платить росія. Вони допускають, що платить росія.
І ви – не воїни, які воювали, гинули і калічилися у війні з цієї самої росією.
Ви її ідейні союзники. Навіть грошей не берете, як ті 5% осудних бубочек.
Сподобалося? Не хвилюйтесь.
Далі веселіше буде. Аж до “ворогів народу” і всього, що до цього додається.
Коли вас, тих, яких вони бояться, вирішать передавити по одному.
Саме тому їм потрібна капітуляція – хоч тушкою, хоч опудалом. Тільки так вас можна послабити і поставити поза законом.
І протягнути неконтрольовані вибори на Донбасі, щоб зробити легітимною банду – вам на противагу.
А ще – роз’єднати і розірвати на частини. Щоб тиснути поодинці та дрібними групами.
Тих, кого не вийде купити, налякати, або заразити “вірусом негідника” як Арахамію.
Тому на марш ми підемо.
Поки ми тримаємося разом – капітуляції не буде. І не буде всього, що до неї додається.
А ще ми нагадаємо всім, хто не дав цій країні загинути. І втримав цю саму росію.
І те, що будемо робити це й далі. І хрін у когось вийде нас загнати під плінтус. Кишка тонка.
Ми прийдемо на марш. Тому що “їм” Україна не потрібна. У них інші цілі та завдання.
А ми не будемо покірно спостерігати за розпадом того, що ми тримали цілим дорогою ціною.
14 жовтня.
О 16:00 ми вишикуємось біля Парку Шевченка, спустимося на Хрещатик, пройдемо по ньому і вийдемо на Майдан.
Бійці, волонтери та всі-всі, хто нас підтримує. Залишивши розбіжності вдома.
Це буде справжній Марш Захисників.
Наш Марш. І ми маємо на нього право.
Прохання, приходьте заздалегідь.
На 15:00.
Слава Україні!
Ну і репост, будь ласка. Поки є час – давай зберемо всіх.
Ветеран АТО
Гліб Бабич
_________________
Перед виборами і зеленими призначеннями, спостерігав цікаву картину: як люди намагалися змиритись з вибором, мотивуючи це тим, що у владній партії і серед кандидатів на посади є "нормальні пацани".
Не засуджую. Людям властиво сподіватися на краще. Властиво думати, що люди, яких вони знають з позитивного боку, такими і залишаться.
Однак, скептично ставився до подібних сподівань.
Причини скепсису достатньо прості: не вірю в наявність хоч якихось моральних характеристик в людей, які об'єднались з ворогами України.
А після того, як Зеля повернув в Україну справжніх злочинців і справжніх мародерів, які очолюють процеси, будь-які розповіді про те, що "я не знав", "я хотів інше" - вважаю цинічним фуфлом.
Тому мене зовсім не дивують огидні маніпуляції колишніх "своїх", щодо "проплаченості людей на Майдані", щодо виправдання капітуляції і т.д.
Впевнений, що цього разу їх крокодилячі сльози вже не подіють.
Mason Lemberg
_________________
До марша ветеранов - сутки.
Хорошо, что у нас вызрела эта мощная прослойка граждан Украины.
И хотя их называют ветеранами, но они молоды, активны, умеющие организовываться.
И их много.
Их невозможно игнорировать.
Кто пойдёт против ветеранов, тот побежит в Ростов... если успеет.
Успеха ветеранам, успеха патриотам.
Андрей Андреев
