Ти мусиш розбиратися в історії, економіці, грамотно писати, і, бажано, знати іноземні мови.
Порохобот - це не про політичну силу. Це про Україну.
Це про віру не в месію та холодильник, а про те, що головний ворог - у Кремлі, нашій боротьбі - не одне століття, і ліпше ми передамо своїм внукам меча, аніж кайдани.
Порохобот - це коли за вдячність своєму Президенту дорікають люди, що репостять вірша про "маму Рімму".
Порохоботом бути втомлює.
Ти мусиш постійно відбиватися від нападів зрадофілів, русофілів та зелефанів, які один до одного чомусь дуже лояльні.
Ти завжди повинен чути питання "Хто убив Гандзюк", але не маєш права у відповідь запитати: "Хто убив Тимчука і Комарова?". Тому що опонент вже не пам'ятає хто це.
Це постійний супротив пропаганді та інтелектуальна праця.
Порохобот - це бути в меншості. Але у такій, яка нікому не продасться, нікуди не дінеться, і в більшості своїй складається із найкращих людей.
Порохобот - це тоді, коли багато хто соромиться свого вибору через 100 днів, не пошкодувати щодо свого жодного разу протягом п'яти років.
Путч - так путч, Петре Олексійовичу! Лупайте сю скалу, а ми будемо тилом.
Многая Вам літа і з Днем народження!
В.Царенко