gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

Насолоджуюсь) Кременчук голосував за Зе. Ви зробили це разом!


Економічна ситуація у Кременчуці, що на Полтавщині, впевнено йде до жорсткої кризи з її двома наслідками.
Перший - зменшення розмірів заробітної плати на наших заводах.
Другий – спочатку велика черга безробітних у міському центрі зайнятості, а далі - нова масова міграція працездатних кременчужан за кордон.
Й тоді знову у нас буде традиційна картина міського життя до якої ми звикли й яка була змінена лише один раз.
Й мова про минулі п’ять років, коли Президенту України, вже колишньому, та уряду – ще діючому, вдавалося підвищувати обсяги виробництва не дивлячись на агресію та війну на сході та окупацію Криму.
Й багато що вдавалося окрім цього теж – за збільшеним втричі міським бюджетом.
А нині все змінилося, й після виборів Президента йде зворотній процес.
Це останній звіт управління економіки міськвиконкому Кременчука про роботу міських заводів у травні.
Й перше, що кидається в очі – повідомлення, яких останні 5 років за великим виключенням ми не бачили.

Знову, як колись в часи прем’єра  Азарова, нам кажуть – у червні 2019 року Кременчуцький колісний завод працює лише 12 робочих днів, а ПАТ «Кредмаш» - 16.
А інше в цьому звіті й теж неприємне - ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», який вже одного разу зупинявся й де всіх робітників звільняли – зменшив з початку року  обсяги виробництва на 26 відсотків.
Й така ситуація практично скрізь.
Серед великих бюджетоутворюючих підприємств нашого міста більш-менш впевнено тримається Крюківський вагонобудівний завод.
Але й там за пару місяців все зруйнується – Укрзалізниця відмовляється від свого замовлення на нові дизель-потяги та нові пасажирські  вагони, про що було домовлено раніше.
Й з того, як пояснив «Програмі плюс» директор підприємства Анатолій Шабала – ПАТ «КВБЗ» подав в суд на Укрзалізницю, аби в останній не відмовлялися від того, що замовили у кременчужан  – три дизель потяги та  півсотні пасажирських вагонів.
Але цей суд може тривати ще сто років, бо у залізничників є свої аргументи. Єдине,  у кого своїх аргументів в цій промисловості немає – це наші жителі які працюють на кременчуцьких приватних заводах.
Але це сьогодні вони ще працюють, а завтра на цих підприємствах залишаться тільки робітники пенсійного віку.
Натомість, молодші поїдуть за кордон, де і роботи більше і зарплата більше вп’ятеро на відміну від України, де нормальна зарплата є лише у чиновників та нардепів.
Й якщо минулі п’ять років, навіть на прикладі Кременчука, нашому місту допомагали й мова як про отримані військові та комерційні контракти, зразка  збирання американських тепловозів, то сьогодні все це завмерло. І перспектив на зміни – жодних.
Поки що ніяких ініціатив на вищому рівні, окрім перенесення адміністрації Президенти як не в одне місце у Києві, так в інше або скасування указу про шкільну форму в школах  – немає.
Можна було б багато порівнювати – що змінилося і в який бік, але сьогодні головне інше.
Промисловість у нашому місті падає, попереду нова криза й здається до цього нікому немає діла. 


http://pplus.in.ua/news/p_slya_prezidentskih_vibor_v_do_kremenchuka_priyshla_ekonom_chna_kriza_nam_ne_ob_tsyali?fbclid=IwAR1Da60OlKhOtp7BFtpj20BmcxXvvfIgQnjgYIMh0K2FdhqygLtMdQwXlRc
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 1 comment