gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

Реакція США на слова Юрія Луценко: ніякої зради, "похолодання відносин". Аслунд вибачився

Неординарні заяви Генерального прокурора України в інтерв’ю американському виданню “Хілл” (The Hill) стали обговорюванішою подією останніх двох днів.
Юрій Луценко заявив, зокрема, що чинний посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович втручалася у справи правосуддя в нашій країні.
Також, Генпрокурор повідомив оглядача “Хілл” Соломона про те, що його відомством відкриті і передані до ДБР розслідування щодо втручання у американські вибори українських високопосадовців, зокрема голови НАБУ Артема Ситника.
Пояснення ж якоїсь посадової особи з Державного департаменту (“Хілл” не розкриває її ім’я) щодо цільового гранту уряду США на реформування ГПУ, який нібито вирішили “використати на більш перспективні проекти” внаслідок “відсутності політичної волі до реформ у прокуратурі” лише додало бруду до інтриги.

Втім, головне питання, навколо якого ламають нині списи безліч справжніх і самозваних експертів-міжнародників, — чи не погіршить заява Генпрокурора двосторонні стосунки між Україною та США?
Попри апокаліптичні прогнози низки українських ЗМІ, жодного скандалу так і не відбулося. Ба більше, розлогий і дипломатично некоректний коментар популярного аналітика організації “Атлантік Кансл” (Atlantic Council) Андерса Аслунда грузинській службі “Голосу Америки”, радо розповсюджений чи не всіма українськими медіями, був спростований автором менш ніж за чотири години після публікації.
Пан Аслунд заявив, що “відкликає свою заяву стосовно Луценка”. Зауважимо, що слова Юрія Луценка запропонували прокоментувати ще попереднику Марі Йованович Джеффрі Пайєтту, та сподобився на твіт директор “Інституту Байдена” Майкл Карпентер, колишній заступник Міністра оборони США, що працював у команді віце-президента Джо Байдена і відповідав там за “російський та український напрямок”.
Жодної реакції від чинних офіційних  структур США, крім вже згаданого анонімного “речника Держдепу”, ані на сайтіДержавного департаменту, ані в його Твіттері, ані бодай на сайті американської амбасади в Києві на поточний час немає.
Відсутні і будь-які дезавуювання слів Луценка на офіційному сайті МЗС України. Навряд чи ця новина пройшла повз уваги американських можновладців.
Зокрема, Дональд Трамп згадавпро це у власному Твіттері.
Отже, інформація Генерального прокурора сприйнята як така, що варта уваги і серйозного розслідування з боку правоохоронних структур наших стратегічних партнерів.



Чи мав право Держдеп, зокрема, американська амбасада, одноосібно міняти призначення коштів?
На які саме “проекти” ці кошти використані: чи не на підтримку того самого пана Ситника, його оточення та частих гостей пані послапо яких згадував Луценко?
Відповідь на це питання, як не дивно, відома давно і дещо відрізняється від версії згаданого “речника Держдепартаменту”.

Ще 4 квітня 2016 року тимчасовий повірений посольства США в Україні Джордж П. Кент на прохання заступника Генерального прокурора Юрія Столярчука пояснив, на що саме були
витрачені кошти американських платників податків. Пан Кент заперечив будь-яку передачу грошей безпосередньо ГПУ чи окремим її представникам. Кошти були витрачені на “експертів-консультантів, Офіс реформ, створення тестів для атестації прокурорів (які згодом виявилися непрофесійними — прим. авт.), на створення Генеральної інспекції.
Тобто, таки на гранти неурядовим організаціям.
“Жодна копійка не була спрямована Уряду України”, — підкреслював тоді Кент, наполягаючи на тому, що ці витрати регулюються лише законодавством США і наших правоохоронців геть не обходять.



Події відбувалися на тлі скандальної справи “діамантових прокурорів”, докази у якій були вилучені з порушенням КПКУ, та резонансного розслідування стосовно компанії Миколи Злочевського “Бурісма”, що дивним чином було закрито, щойно провадження було передано від ГПУ до новоствореної САП, а досудове слідство до НАБУ.
Генпрокуратура залишила собі лише розслідування стосовно ухилення від сплати податків і у цьому досягла певного успіху. Скандал коштував тодішньому генпрокурору Віктору Шокіну посади.
Звільнення Шокіна тодішній віце-президент США Джо Байден, а, за сумісництвом, батько члена наглядової ради “Бурісми” Хантера Байдена, згодом записував на свій рахунок, та навіть назвав Шокіна “сучим сином”. Сьогодні “Бурісма” процвітає, наприкінці 2017 навіть виступила в якості співорганізатора якоїсь інвестиційної конференції у Вашингтоні. Головним організатором конференції була та сама “Атлантік Кансл”, у якій працює згаданий вище пан Аслунд.


Втім, повернемося до сучасності.
Цікаво, що публікація “Хіллом” інтерв’ю з Юрієм Луценком співпала у часі з візитом шести представників Конгресу США до України. Делегація у складі сенаторів Майка Крейпо, Джона Баррассо, Джона Кеннеді та членів палати представників Деббі Вассерман Шульц і Расса Фулчера прибула до Києва 20 березня цього року з метою обговорення шляхів поглиблення стратегічного партнерства між Україною та США у політичній, безпековій та економічній сферах, як зазначено у прес-релізі МЗС.
Американські законодавці зустрілися вчора з Міністром закордонних справ України і підтвердили двопартійну підтримку України в Конгресі США. Вони запевнили Міністра у тому, що Сполучені Штати й надалі будуть надавати активну допомогу у справі зміцнення обороноздатності України на основі стандартів НАТО, а також посилення демократичних інститутів і верховенства права.
Зі свого боку, Президент України висловив окрему подяку уряду США за безпрецедентну ефективність і плідність співпраці з Україною. Не оминув увагою Петро Порошенко і Марі Йованович.

“У цьому контексті хотів би зазначити важливу роль посла США в Україні Марі Йованович у справі просування українсько-американських відносин. І наголошую, вона як представник Сполучених Штатів як держави і Президента США Дональда Трампа, великого друга України і великого мого друга, має повну мою підтримку”, — сказав він до слова, під час виступу з нагоди 27 річниці Служби безпеки України.
Перекладати з дипломатичної мови на побутову, здається, не потрібно.

Отже, ні про яке “похолодання” відносин не йдеться.
Так само, як і про улюблений міф про “зовнішнє управління”, що його звичайним інтерв’ю спростував Юрій Луценко.
Інше питання, чи стане Генеральний прокурор України героєм в очах тих, хто досі користувався дієвою підтримкою чинного посла Сполучених Штатів в Україні та низки тамтешніх неурядових організацій у “освоєнні” грошей американських платників податків?
Вочевидь, ні.
Тому ступінь апокаліптичності в їхніх прогнозах лише зростатиме.
Втім, ми успішно переживали й не такі бурі і напередодні надання Україні безвізового режиму, і ухвалення чинним керівництвом США рішення про надання нам летальної зброї.
Переживемо і цю.


Володимир Саркісян


Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments