gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

Сім"я Гриценків - брехливі тварини!

Тут син Толіка Гриценко стріляє із закритим запобіжником :)
Зверніть увагу на манікюр!
Мабуть, післе СПА-салону на фотосесію заглянув...

Куди стрiляеш, БЛАЗЕНЬ, ..папашка № 2!

Анатолій Гриценко знову видав перл, при чому такий, що хоч падай.
Він похвалився своїм сином, який добровольцем пішов захищати країну і захищав її – на Дніпропетровському аеродромі. Зенітником.


Круто!
А от мій товариш-харків’янин теж пішов добровольцем і потрапив в ДПСУ на російсько-український кордон на Харківщині. Служив чесно, страху натерпівся, але в герої не потикається – бо розуміє, що існує різниця між КПП на Харківщині і блоком під Краматорськом. Треба буде сказати, що годі комплексувати, коли такі люди…


Захищати Дніпропетровський аеропорт безумовно похвально – не заперечую.
Хлопці служили там куди пошлють – хтось на Придністровському кордоні, хтось на Харківщині, хтось на Чонгарі стояв. Батьківщина наказала – солдат пішов.
Нічого ганебного в тому нема.


Ганебно те, що нині полковник і екс-міністр оборони Анатолій Гриценко на сині піариться, хоча у травні 2014 р. він співав зовсім іншої.
Тоді пан Гриценко волав, що призов його сина – це помста влади.
Бо тоді пан Гриценко вимагав усунути з посади головнокомандувача, тво президента Олександра Турчинова, як нездатного.
Водночас, з того самого приводу Банкову пікетував «Автомайдан», керований Гриценком-молодшим.


Прикинемо.
17 березня розпочато мобілізацію до збройних сил.
Від 16 квітня командування стягує сили на схід аби заблокувати Слов’янськ.
30 квітня наказом тво президента Турчинова починається створення батальйонів територіальної оборони.
І того ж дня полковник Гриценко вимагає усунути головнокомандувача…
Цей професійний військовий, з освітою у Вест-Пойнті не розумів складності ситуації?
Він не розумів, яким ударом для країни в той момент буде зміна командування?


Але далі.
Гриценко тоді 1 травня 2014 р. вважав, що призов його сина – помста за акцію «Антимайдану».
І тут же писав, що його син після повернення з Криму з полону сам (!) заявився до військкомату і сам написав заяву про бажання іти на призов.
У професійного військового Гриценка не виникло думки, що заява його сина банально була розглянута і задоволена?
Навіщо тоді у травні 2014 був той пафос?
Навіщо було виставляти призов сина помстою злочинної влади?


А тому – що насувалося 25 травня – вибори президента України.
А коли так – держава потерпить.


Але продовжимо розбір польотів.
Олексій Гриценко, за словами батька, служив в охороні аеропорту Дніпра.
Насправді він служив у Бродах, Львівської області.
В Дніпрі він був тимчасово.

Але нехай навіть Дніпро.
Але.
Гриценко пише, що на відміну від Порошенка і Пашинського, він не ховав дітей в тилу.


Та так.
Олексій Порошенко служив біля Краматорська – був мінометником, мусив брати чуже прізвище.
Син міністра оборони Коваля, Володимир, служив у Нацгвардії, був під Слов’янськом.
В Нацгвардії ж перебував син Пашинського, Антон.
Син Луценка, Олександр воював у 55-й бригаді – по нього гарні відгуки.
Я так розумію, все це з погляду полковника Гриценка – дрібнички, порівняно з обороною аеропортом Дніпра?


Політики піаряться – робота у них така.
Але Анатолій Гриценко, схоже, міри піару не знає.
Треба – закличе головнокомандувача усунути, коли доля країни на волосині.
Треба – піаритиметься на синові.





Д.Вовнянко
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments