1. Певний громадянин України шукав виконавця для вбивства низки осіб на території України. Кожне вбивство мусило бути гучним, знаковим і збурити чимало наших громадян.
2. Наміри цього громадянина в СБУ злив невідомий ветеран АТО, якому запропонували стати виконавцем.
3. Інсценування убивства Бабченка довго «тягнули». Навіщо? Моя версія – бо за той час відповідні фахівці без обідів і перекурів ламали пошту, соцмережі, та месседжери отого самого громадянина, який виступав замовником. По ходу – відслідковували дзвінки, листи, контакти, місце перебування того громадянина, знімали його з різних ракурсів на предмет передачі контейнера. Це вам не ЦРУ панове, Згадайте історію з Анною Чапмен – якими там допотопними контейнерами користувалися їхні «Штирлици».
4. Інсценування вбивства Бабченка мало одну єдину мету – зробити так, аби замовник (громадянин України) побачив поголос у ЗМІ і щиро повірив що виконавець вбивство таки здійснив. Що зробив далі замовник? Очевидно – передав інфу своїм замовникам.
На брифінгу голова СБУ і Генпрокурор сказали чітко, що замовники – це представники Росії. Очевидно, вони мають докази на руках цієї версії.
5. Замовнику – громадянину України, його звіт вже його замовникам явно пред’являть і уважно вислухають інфу про його замовників – значно детальнішу. З іменами, явками, паролями і посадами у посольстві.
Звісно, Москва заспіває своєї звичної «нас там нєт».
І не треба.
Інфу про підготовку Москвою теракту в Києві передадуть на Захід.
Інфа стане підставою для впровадження ще більш жорстоких санкцій. У купі зі справою Скрипалів інфа про підготовку теракту Москвою змусить багато кого замислитися.
Тим більше вдумайтеся в подію!
Ми маємо російського журналіста (!) якого намагалися вбити російські спецслужби (!!) в столиці України (!!!), але який був врятований Службою Безпеки України і вже їй дифірамби співає (!!!!).
Ви уявляєте в яких топах зараз ця новина в світових ЗМІ?!
Ми переграли Москву.
Ми її жорстко переграли.
Вони оперативно доклали зусилля, аби виставити нас винуватцями вбивства Бабченка – а тепер Бабченко є живим свідком того, що російські спецслужби готували вбивство російського журналіста в Києві!
Ви уявляєте собі зараз рівень інферно у відомстві батька громадянки США, такого собі Лаврова?
А чи не примітивно все це для Москви? Ні, не примітивно.
Бо робота російських спецслужб у кіно і їх же робота у реалі відрізняється так само, як російський фільм «Сталінград» - від реальної Сталінградської битви.
Пригадайте історію з убивством Яндарбієва в Катарі. Мало того, що убивати Яндарбієва в арабський країні відправили двох блондинів – вони ще й машини не позбулися, а поперлися на ній в супермаркет, де їх взяли, бо машина вже потрапила на камери.
Зрозуміло?
І ще одне. Ще після оприлюднення СБУ записів Савченко, де пані-нардеп домовлялася з військовими про підготовку теракту, я писав, що всі такі теракти гарні тільки за умови, якщо на виході владу захопить політсила, яка уже присутня в парламенті, але переживе бійню.
Чує моє серце - розв’язання історії замаху на Бабченко приведе слідчих не тільки в певне посольство, а ще й в будівлю Верховної Ради.
Недаремно ціла низка політиків – героїв міхомайданчика на чолі із самим Міхо Амстердамським, вчора так збудилися, що неповну добу полоскали українських силовиків у лайні всіх можливих сортів і концентрацій.
Їм би теж час си-и-и-и-ильно замислитися.
Д.Вовнянко
___________
«А ведь всё шло, как по маслу: убитый - российский оппозиционер, убийца - АТОшник, консервы грянули хором про «шлейф трупов при Порошенко» и «бесполезных силовиков, которые только и могут, что патриотов на колени ставить»...
А потом оказалось, что это было не масло. А вазелин.»
© Daniel Tchikin