September 26th, 2020

ЗЕлупа

Жулька Тимошенниця разом з Каломойським і ЗЕленим ублюдком продовжує рвати країну на шматки

За ужасной трагедией с катастрофой нашего военного самолёта, осталась почти незамеченной другая, не менее страшная новость.
Вчера в Черкасской области, почти 100-тысячной город остался без права выбора.
У жителей Умани украли право голосовать.
Держитесь крепко.
Вчера местная избирательная комиссия сняла с выборов действующего мэра Александра Цебрия, при этом, ВНИМАНИЕ, тут же зарегистрировав кандидатами двух (!) клонов-двойников.
Теперь настоящий мэр гуляет на улице, а на его место - баллотируются два чернорабочих, поменявших фамилии.
Такого цинизма Украина не знала даже в самые тёмные времена. Мы видели все: вбросы, подкуп, порчу бюллетеней, «карусели», «сетки».
Но не такой кошмар.
Кукловоды и участники - известны.
Это мерзавец и аферист Антон Яценко - король тендерной мафии Януковича, народный депутат от партии «За майбутне Коломойского».
Человек, который так выгодно купил у Тимошенко франшизу на черкасскую областную организацию «БЮТ»
Нет-нет, я не боюсь скандала и судов. Это - общеизвестные факты.
Для всех. Журналистов, политиков, правоохранителей и даже для Президента.
Но никому до этого нет дела.
Все молчат.
Президент, ЦИК, СБУ и даже Юлия Владимировна.
Всех всё устраивает.

Страну медленно, но уверенно разрывают на куски криминальные кланы, олигархи, коррумпированные судьи и бесконтрольные силовики, а мы все делаем вид, что вроде как порядок.
Но наш самолёт вошёл в пике.
Потому, что командир воздушного судна ничем не управляет.
К сожалению, он случайно сел за штурвал.

Б.Филатов
ЗЕлупа

Про катастрофу АН-26

Несколько раз начинал писать пост о самолете и погибших ребятах, и несколько раз бросал. Какая-то пустота внутри.
Но так как эта тема для меня близка, не смог обойти ее стороной.

Моя судьба распорядилась так, что довелось проходить срочную службу в роте обеспечения на военном аэродроме в Чугуеве. Ничего сверхъестественного, просто облегчали условия для обучения курсантов, будущих военных пилотов. Ходили в караул на охрану периметра, складов и техники (как никак режимный объект), ходили в наряды на кухню, в столовую, на уборку взлетно-посадочной полосы и т.д. В общем, в круглосуточном режиме поддерживали  жизнедеятельность аэродрома, так как курсанты сдавали и ночные полеты.
Однажды, наблюдая за тем, как заходит на посадку АН-26, старшина рассказал армейскую "байку".
Говорит, когда этот самолет проходил испытания, внезапно отказали два двигателя и экипаж вынужден был покинуть самолет. Пилотов нашли быстро, а вот самолет искали долго. В конце-концов, его нашли на расстоянии 20 км. от пилотов, в кукурузном поле, целым и невредимым.

Эта "байка" к тому, что АН-26 был специально сконструирован и разработан для эксплуатации в максимально экстремальных условиях.
И заход на посадку с одним отказавшим двигателем, было обычным упражнением, и свободно выполнялся во время штатных полетов, с курсантами на борту.

Итак, мы имеем "неубиваемый" самолет. Для моментального падения такого самолета, должны пересечься несколько факторов в одной точке, что маловероятно.
Исключением является внешнее воздействие.

Авария произошла рядом с границей РФ после того, как на россии неделю горели пердаки на всех телеканалах страны - от наших учений и участия в них авиации НАТО.
Тут же рос. СМИ пролазят через "закрытую" границу, стримят и показывают новость вживую по своему ТВ.

Все это наталкивает на определенные мысли.
Мысли - исключительно субъективного характера, не претендующие на истину в последней инстанции.

Самолет упал в двух километрах от аэродрома, упал прямо перпендикулярно аэродрому. Выпрыгнувшие из самолета курсанты имеют сильные ожоги, это значит, что самолет горел, сильно горел еще в воздухе. Почему выпрыгнули немногие - потому что остальные уже не могли, были без сознания из-за пожара или были мертвы из-за взрыва.
Теперь вернемся по хронологии назад на пару минут.
Благо, видео, гуляющее в сети, позволяет это сделать. Насколько можно понять из видео, самолет только взлетел, набирал высоту, потом яркая вспышка (скорее всего - взрыв), видно как он горит в воздухе, по всей видимости пилот запрашивает разрешение на посадку, разворачивает борт, падение и мощный взрыв.

Отталкиваясь от вышеизложенных фактов, можно предположить, что самолет был сбит из ПЗРК "Игла".
ПЗРК "Игла" предназначен для уничтожения на небольших высотах самолетов, вертолетов, крылатых ракет и беспилотников на встречных и догонных курсах. Дальность поражения цели составляет до 5000 метров.
Кстати, не исключаю, что самолет мог быть сбит тем самым вагнеровцем, которого должны были повязать наши спецслужбы.

Это своего рода "вендетта" или "ответка" кремлевского гнома. Он же злопамятный и мстительный, все свои грязные "делишки" делает исподтишка.
Это его месть за своих вагнеровцев, за разорванные пердаки от американской авиации в Украине и в частности в небе над Киевом. При этом, еще сделал "подарок" Пороху на день рождения.

И если падение АН-26 действительно дело рук лапотных, то ЗЕ-Бубочка сделает все от себя зависящее, чтобы их отмазать. Стоит посмотреть на операцию по вагнеровцам и вспомнить, как "янелох" до последнего отказывался от версии, что наш самолет был сбит ракетой, даже когда наши партнеры прямо об этом говорили.
В результате, Украина - последняя из цивилизованных стран, признавшая эту версию.
А здесь - Лаптестан, да ЗЕля обосрется от страха.

І.Лютий
ЗЕлупа

З Днюхою, пане Гетьмане!



Я часто сумую за тими роками.
За роками, коли так – було важко і страшно. Коли писав на ФБ бравурний пост, мовляв «все гаразд – прорвемося», а у самого кістки зводило від думки «що буде завтра?» Коли, бувало, засинав над ноутом – бо весь день пробігав між роботою і волонтерським фондом, а увечері сів написати щось на ФБ. Проте.

Були звершення. Не щось там глобальне, а прості і зрозумілі речі:
- Берці «Талан» на мембрані.
- Форма «укро-піксель», яку вдосконалювали через спільні засідання представників Міноборони, швейників і блогерів.
- Новий сухпай.
- Е-декларування.
- Фільми, які дивитися можна стало не тільки через відчуття патріотизму. Та багато всього.

Головне – було відчуття, що країна рухається в правильний бік. Що там, наверху – свої, і ці свої - рухають країну куди треба.
Хоча – ох і важко ж їм було! Язиком плескати – не мішки тягати.
У нас за попередні роки з’явилися цілі спільноти, які не робили ні чорта, крім як критикували владу. Тим самим ті дивовижні люди зайнялися знову – і не могли збагнути, чому мусить бути якось інакше?

А там, наверху, цього всього ніби не помічали – і наполегливо робили своє.
Команда президента Порошенка ніби задалася метою на кожну брехню відповісти реальним звершенням.
Їм – про страшного Кононенка. Вони – Україна піднялася на 7 пунктів в рейтингу корупції Transparency.
Їм – про «торгівлю на крові». Вони – припинили купувати газ у Росії та зробили так, що «Газпром» став винний «Нафтогазу», а не навпаки.
Їм – про бариг і мародерів. Вони – тим, що Україна увійшла в п’ятірку постачальників харчів до ЄС та збільшила частку ЄС в структурі зовнішньої торгівлі України до 42%.
Їм - про Іловайськ і Дебальцево. Вони - зробили ЗСУ одною з найсильніших армій світу, впровадили національну форму, берет «марун», берет морпіхів, вітання «Слава Україні».
Їм закидали Ліпецьку фабрику і зв’язки з Москвою. Вони - створили справжній ренесанс українського кіно і впровадили квоту у 75% на все українське на ТБ і радіо.
Тощо й тощо.

- Прибутковий океанський флот.
- Прибуткові Нафтогаз (як там зараз?) і Укрзалізниця
(як там зараз?).
- Відкриття реєстрів майнових прав.
- Відміна печаток.
- Банківська система України стала рекордно прибутковою.
- Турбота про людей з обмеженими можливостями.
- ПроЗЗоРо.
- 200 з гаком нових відкритих підприємств.
- Томос і Помісна церква.
- І, нарешті, вінець - децентралізація.

Таке було – я пам’ятаю. Я читав стрічки новин, і пишався своєю країною.
Я бачив, як майбутнє втілюється – тут, поруч.
А нині…

А нині, вже півтора роки як, зелена влада силиться звинуватити команду Порошенка бодай в чомусь. Довести бодай якусь їхню провину.
І що? З Гладковського зняли браслет.
Справа про «Роттердам+» - закрита, а сам «Роттерадам» уже повернутий – на тлі безкінечних шахтарських страйків.
Проти працівників ДБР, що штурмували колекцію картин родини Порошенків, суд зобов’язав порушити кримінальну справу.
Єдина спроба засудити Порошенка - завершилася провалом.
Керівники ДБР вже розповідають, що їх примушують фабрикувати справи проти Порошенка.
І все це - за умови, що зеленим ну от просто конче треба доказати бодай щось, бо Зеленський пообіцяв, що Порошенка «чекає багато різних пригод і різних вироків».
Ну-ну)

Петро Порошенко продовжує робити своє – так само, як і раніше.
Так само допомагає боротися з COVID-19.
130 000 захисних костюмів, 50 000 тестів, а ще - маски, апарати ШВЛ, тощо і тощо.
До скандалу дійшло, коли Зеленський сфотографувався з лікарями, а вони - в костюмах від Порошенка.

Сьогодні у Петра Олексійовича день народження – йому виповнилося 55 років.
Навряд чи він прочитає цей мій допис. Але хотів би побажати йому здоров’я і сил.
То нелегко – «будувати Україну на злість українцям», як казав гетьман Павло Скоропадський.
То тяжко - робити справу, а взамін вислухувати кілометри брехні і наклепів.
Але Україна міняється. І міняється на краще.
Так, міняється важко і болісно – як безліч націй до нас. Інакше не буває – на жаль.

Дякую, Президенте.
Дякую за плече, біля якого кортить стояти. Пліч-о-пліч.

Д.Калинчук

Одні кажуть — йому ще тільки 55, інші — вже 55.
І одні, і другі праві…
«Вже» — значить багато що зроблено.
Але ще багато чого попереду, багато чого ще треба зробити.

У Петра Порошенка - безліч опонентів і критиків. Українці чомусь саме у Порошенкові хотіли бачити ідеального президента в ідеальній країні.
Після Революції Гідності і всенародного піднесення, очікування до нього були завищені.
Тільки люди забувають, що у нас і країна не ідеальна, і народ - не ідеальний.
Та й президентів, як і людей, ідеальних не буває.
Крім того, українці тверезо не оцінювали, в якому стані він отримав країну після Януковича.
Зокрема, економіку та армію… Всі тоді сподівались на якесь диво.

Я й сама була до нього вкрай критичною, особливо на початках його президенства… Хоча, на фоні теперішньої влади, і кадрова політика Порошенка, й інші помилки та скандали його часів, виглядають не такими зашкварними.
Але оцінювати президента треба насамперед за коефіцієнтом корисної дії - за тим, що зробив для держави за час своєї каденції.
А зробив Порошенко, погодьтесь, чимало, особливо за останні роки свого президенства. Значно більше, ніж усі попередні керівники країни, разом узяті.



А ще, за час каденції Пороха, в Україні було збудовано «з нуля» більше 200 нових сучасних підприємств:


Ось ТУТ є інтерактивна карта, де можна подивитися усі ці збудовані заводи та фабрики.

Та найважливіше, що він здійснив незворотні кроки!
Зараз бачимо: як би наступники не намагались знівелювати це, у них мало що виходить.

Н.Балюк