June 30th, 2019

Зеленский

Да ладно. Да не может быть!

Да никогда ж такого не было, чтобы русня своё слово нарушала.



Да как так-то?! Вова ведь обо всём договорился! Просто перестать стрелять, и всё! Посредине договориться, ну!

ЗЕлупа

Дайте йому 100 днів! Хроніка "досягнень" ЗЕленої ЗЕлупи

День 1: Референдум за мир
День 2: Возвращение Портнова
День 3: Возвращение Хорошковского
День 4: Факап великобританцы, продажа Сватов Яндексу
День 5: Лига смеха, "Майдан - негативное явление", задержание подростков за пикет.
День 6: Шаурма, аля-московское поздравление
День 7: коментарі з погрозами дівчині на сайті припиздента.
День 8: ігнор дефолту Коломойского
День 9: Данилюк загубив обладнання РНБО
День 10: Забув, що верховний главнокомандувач - це він
День 11: Кортеж по встрєчкє
День 12: Шарій планує в раду
День 13: Сходив на Монатіка
День 14: збільшення Адміністрації Припиздента
День 15: Ганьба в Брюсселі
День 16: "Нові" обличчя: Лутковська та Кучма
День 17: Заборона стріляти у відповідь
День 18: Знайшлися сервери РНБО. Продаж місць у список "Слуги Урода"
День 19: Зам голови СБУ - з медаллю ФСБ
День 20: Зниження тарифів - то шутка.
День 21.Фонтан. Охрана ганяє маріупольців
День 22. Дружина зам.глави СБУ - громадянка Кацапії
День 23. Возня з продажем АП
День 24. Приниження укр.жінок
День 25. Важливий закон про шорти
День 26. Антимайдан і громадянин РФ - у списках "Слуги урода"
День 27. Портнова повернули у КНУ, а у Харків - Жукова
День 28. По Київу бігають со Сталіним
День 29. Назвав ВОВ початком Другої Світової
День 30. Оніщенку дозволили балотуватися
День 31. Ігнор делегації ПАСЄ
День 32. ПАСЄ вертає Росію
День 33. Суд відміняє вул.Шухевича та Бандери.
День 34. Істеричний напад на Клімкіна

(взято у Д.Чекалкіна)
ЗЕлупа

Жлобство і класова ненависть ЗЕшарікових

Я маю велику проблему – мені категорично не вдається поговорити з прибічниками Зеленського.
Ми оперуємо якимись різними світоглядними системами.
Ну от буває – говориш з людиною що має два дипломи. Яка гарно розбирається в питаннях економіки. Яка…
Заводиш тему про Порошенка – і в людині мов перемикають тумблер. Шалена агресія, нездатність слухати опонента і повторення мов у лихоманці: «Вор! Вор! Вор!»

Що викликає в людях таку ненависть до Порошенка? Очевидно, ідеться не про логічні викладки – існує якесь суто ірраціональне відчуття, яке виступає в тій ненависті первинним, байки від Дубінського і Шарія – другорядне яке знайшло свій родючий ґрунт.
Що це?


Відповідь дає історія.
З такою самою щирою ненавистю, УНРівська еміграція відгукувалася про гетьмана Павла Скоропадського.
«Панок, гнобитель, пахолок Росії»…
Україна у 1920 році зникла з мапи світу під керівництвом Симона Петлюри, але УНРівська еміграція навіть через 20 років повторювала мов мантру: «Україну згубив гетьман!».
І тоді ж прибічники гетьмана Скоропадського назвали причину цієї ненависті: «Головна претензія до Скоропадського та, що він був паном». Тобто – поміщиком. Крупним заможним землевласником.


Проблема Порошенка в очах щирих ненависників полягає в тому, в чому в очах західного виборця була б його перевага – він мільйонер.
Власник крупного ефективного бізнесу, відомого міжнародного бренду. Власник заводів, які працюють, дають прибуток, завойовують ринки, платять зарплатню працівникам і фінансують соціальні програми.
Така людина для багатьох українців – ворог за визначенням.
Чому? Тому, що працює колективна психологія: у 90-х роках, багато людей хотіли приватизувати країну, але не всім те вдалося. У людях говорить банальна заздрість до успішної людини, помножена на відчуття власної недолугості.
Говорить типова класова ненависть за Марксом.
Те, що колись мені на заводі висловлювали мої підлеглі, робочі: «Чому директор краще за мене живе? Мені платити мусять за одне те, що я прийшов на роботу».
За Порошенка (вдумайтеся - !) їм не тільки халяви не дали – їх примусили комуналку оплачувати майже як у Європі (як у Європі ми і зараз НЕ платимо)! Хіба не зрозуміло, що все це – лише «аби пограбувати народ»?


Класову ненависть всі роки Незалежності натхненно підігрівали наші демократичні ЗМІ і моральні авторитети.
Навіть зараз, зверніть увагу: вони продовжують спекулювати на комунальних тарифах.
Ніхто не говорить про необхідність підняти середню продуктивність праці українців від 3 доларів на годину, до хоча б 10 доларів (про 60 доларів, як у Німеччині, я мовчу взагалі).
Бо то ж працювати треба, а працювати і жертвувати, такі люди не люблять.
Їм миліше – відняти і поділити. ЗМІ дають їм багатий грунт для мрій – корупціонери, крадії… Без судів, самі звинувачення.


Але ж серед 73% - чимало підприємців, людей успішних і самодостатніх – скажете ви.
Чому їхня ненависть до Порошенка така сама ірраціональна та невтримна?
Відповідь на це питання проста. В цих людях говорить жагуча й незламна жага прибутків, яка заплющує їм очі на реальну соціальну ситуацію в країні та на інтереси держави.
Простіше кажучи – в них говорить жлобство. Це жлобство ми бачимо регулярно.
Жлобство пролунало під час зустрічі Зеленського з підприємцями у вигляді: «Якщо обирати між траншами МВФ і податком на виведений капітал – хай буде податок на виведений капітал».
Жага прибутків вимкнула в цих людях усвідомлення того, що розрив з МВФ – це гарантований дефолт країни, а це нас приведе до голодних бунтів, в результаті яких ці самі підприємці опиняться на вилах або в еміграції.
Інфантильний люмпен бажає, аби гроші йому давали даром, підприємець-жлоб – аби гроші для нього зароблялися в тих умовах, яких бажає особисто він – аби йому такі умови створили.
Реалізувати і те і те – потрібен чаклун.


Але ж так мислять підприємці у всьому світі? Так.
Але на Заході до цього існують ще й сильні держави, які примушують всіх своїх громадян діяти за правилами.
Спробуйте покачати права у Німеччині чи Франції – багато цікавого дізнаєтеся.
Наш підприємець-жлоб, через те сильну державу ненавидить – він полюбляє міняти правила в процесі гри.
Мені боляче це писати. Я все життя вважав клас підприємців найбільш прогресивним в країні. Вважаю так і зараз.
Проте практика показує, кожна монета має дві сторони. Частково – бажання підприємців мусить обмежувати держава. До речі, саме це гіпертрофоване жлобство грузинського бізнесу безжально придушив у Грузії Міхеіл Саакашвілі – але наші жлоби про те не думають. У їхніх очах – прибутки.


Що з усім цим робити?
Відповідь одна – перехворіти. Це дитячі хвороби країни, які так чи не так, а мусили проявитися.
До Революції Гідності, в Україні конкурували два дискурси – проросійський і проукраїнський.
Коли проросійський дискурс опинився в меншості, на порядку денному постало нове протистояння – між консерваторами-державниками і такими собі бізнес-соціалістами.
Бізнес-соціалістів наразі об’єднує ірраціональна ненависть – класова і жлобська водночас.
Але це – тимчасово.

Д.Вовнянко
ЗЕлупа

А ЗЕбілам чомусь подобається

Всім прихильникам припиздента, пропоную цікаву гру: відкриваєте стрічку новин, і замість прізвища ЗЕ, підставляєте Порошенко, а замість "слуги уроду" - "Солідарність".
Вангую, що після другого посту будете плюватись.

Наприклад:
Порошенко хоче перенести столицю з Києва, і витратити на це 3 мільярди баксів.
Порошенко збільшив свій апарат у три рази, а їх зарплату - у чотири рази.
Порошенко в свою команду набрав колишніх комуністів та регіоналів.
Порошенко хоче новий офіс.
Порошенко хоче скоротити армію.

Порошенко пробіг по фонтану
Порошенко поїв шаурми
Порошенко відзначив День Конституції з друзями в генделику
Порошенко дозволив приходити в АП в шортах.
Фу, яка гидота!!!

(с)
ЗЕлупа

Світова преса рознесла ПАРЄ в хлам за рішення повернути російську делегацію

Пам‘ятаю як у Раді Європи жалілися, що діяльність організації висвітлюється недостатньо.
От, мають сповна!
Я попереджав їх тими самими словами, які тепер друкують в оглядах: довіру до Ради Європи буде суттєво підірвано, бо не може головна європейська організація із захисту прав людини і верховенства права сама топтатися і по одному, і по іншому. Тепер на відновлення репутації підуть роки.
Мало того, Росія досі не заплатила Раді Європи те, що заборгувала через фінансовий шантаж, бо повноваження їхньої делегації українці підвісили на гачок рішенням передати справу у Венеціанську комісію і не дали обрати віце-президентом ПАРЄ Слуцького, який перебуває під санкціями ЄС.
Але навіть якщо росіяни і заплатять, то це буде ціна індексації зарплат секретаріату за втрату репутації і довіри.

ПАРЄ феєрично «прославилась».
Volodymyr Ariev

Посилання на світові медіа:
Нью Йорк Таймс

Дойче Велле
Атлантік Коунсіл

Індепендент
Уолл Стріт Джорнел
ЗЕлупа

Іжте тепер своє майбутнє, ЗЕбіли, ви ж його на хліб збиралися мазати!

ЗЕлупа звільнило губернатора Дніпропетровської області, Валентина Резніченка.
Людину, яка вперше за багато десятиліть щось зробила для людей.
Це щось - школи, садочки, стадіони, дороги та інше...

Цей крок був цілком передбаченим, бо ніколи "зелені" не залишать керівника, який належить іншій політичній силі.
А з цього моменту - найцікавіше.
Люди, які підтримали Зе, раптом почали нити.
Особливо ті, кому зараз в районі будують новенькі об'єкти, або включили в план будівництва.
Вони, розумієте, "не знали", що обираючи Зе, відрізають собі ноги.
Вони Чесно вважали, що від них залежить майбутнє.
Іжте тепер своє майбутнє, ви ж його на хліб збиралися мазати!
Бо школи, садочки, стадіони - це не про вас!
Ви їх жорстко не бачили та, як зомбовані, фарбували все в ЗЕлене.

Настала ВАША черга будувати.
Але думаю, що на виході у вас буде "95 квартал".
Бо це є справжній рівень нашого суспільства, де омріяне майбутнє - жерти та реготати.
Ще - за комуналку не платити.
Ну, і щоб не Порошенко.

Вітаю...

Ганна Терянік