May 15th, 2019

Бывших КГБшников не бывает: Патриарх Филарет затеял возню вокруг Томоса и Украинской Церкви

Осень Патриарха!
Наши государственные и церковные деятели с годами начинают впадать в какие-то непонятные обиды на всех, и вместо того, чтобы оставить о себе добрую память, пытаются, как дети, свои надуманные обиды выплеснуть на окружающих и поломать то, что сами и строили.

Патриарх Филарет затеял возню вокруг Томоса и Украинской Церкви.
Созывает какие то собрания, на которые никто не ездит, кроме нескольких таких-же обиженных маргиналов.
Он теперь не хочет быть Почетным Патриархом, а хочет сам всеми делами церковными опять рулить.
Даёт пресс конференции и всех обвиняет.

Причем, логики в его заявлениях нет, или она понятна только ему.
Филарет обвиняет Порошенко и Епифания в нарушении договоренностей.
Вроде бы ему обещали, что Епифаний будет заграницей представлять Украинскую Церковь и там она будет считаться Митрополией.
А вот внутри страны церковь будет считаться Патриархией и он ее будет возглавлять.

Поэтому и Томос не отберут. Потому что он хитрее всех.
Как это может быть девяностолетний Филарет, никому не объясняет.
Просто у него такое желание. Причем, иерархи церкви говорят, что впервые об этом слышат и никаких условий на объеденительном соборе не было, и кроме Филарета о них никто не знает.

Вобщем, стало скучно на почетной пенсии и решил почудить.
В московский след верится с трудом. Просто такое бывает на склоне лет. Обида на всех и требование к себе повышенного внимания.

Ещё один патриарх, уже светской политики, первый президент Украины Кравчук, тоже разразился заявлением.
Что его, оказывается, хотели убить бандеровцы.
Я не понял когда, да и не интересовался. Тоже скучно стало Леониду Макаровича на почетной пенсии. Но он у нас постоянно пытается куда то влезть в политику. И каждый раз в какие то мутные проекты.
То с Медведчуком и Шуфричем партию - Не Так, двигал в Раду.
Недавно Юлю поддерживал.
И вот - новый финт ушами.

Не понимаю, в чем проблема - Кравчук на месте, бандеровцы тоже.
Если они хотели его грохнуть, то что им мешает сделать это сейчас?

Вобщем, покой им только снится.
Заслуженные люди, много сделали для страны. А на склоне лет пошли по принципу "если не мне, то не доставайсяя ты никому".
Не хочу писать более резкие слова, как в народе говорят, из уважение к их сединами и заслугам.

Но их окружению, нужно помочь патриархам остановить этот фестиваль тщеславия.
И не злить народ странными заявлениями.
Ничего хорошего из этого не выйдет.
Прежде всего - для них самих.
Уйти красиво - это тоже мудрость.


Oleg Helg

HELGI`s NEWs - 15.05.2019

1. Парубій підписав історичний закон про мову.
     NB. Українські терени закінчуються там, де закінчується українська мова. Наразі стверджують, що цей парламент підтримує лише 4% відсотки громадян. Стверджують ті, хто 5 років доводив нам, що ворог не в Москві. Насправді, ця Рада - найбільш українська та найбільш плідна за роки незалежності, і у мене великі сумніви, що наступна буде краща.

2. Трамп зустрінеться з Путіним у червні під час саміту G-20 у Японії. Про це повідомило видання Politico.
    NB. А як же обіцянка не зустрічатись з кремлівським ізгоєм до того, доки не будуть звільнені українські моряки? Одне з двох: або Путін дав обіцянку Помпео зробити це одразу після позитивного для нас вердикту морського трибуналу (очікується 25 травня), або після доповіді Мюллера Трамп настільки осмілів, що відкрито реанімує своє любовне тяжіння до московського карлика. Спокійно спостерігаємо, маючи на увазі, що Дональд - не римcький імператор, а США - не Північна Корея.

3. Філарет пообіцяв боротися за церкву, "незалежну від Москви і Константинополя", а також заявив, що Епіфаній "не може діяти всередині церкви" без його згоди.
    NB. І ти, Брут? Марнославство - гріх, але між Україною та власним свічним заводиком, патріарх вибрав свічний заводик.

Наразі Йуля лізе у прем`єри, Філарет - у міжзоряні патріархи, а судді наввипередки беруть реванш за 5 років свого тваринного страху.
Таке враження, що тільки Порох міг тримати в лабетах цю зграю великих та маленьких гетьманів - від попів до чиновників та депутатів. Не вміють ще українці поступатись своєю маленькою булавою перед обличчям спільного ворога. Вміли б - цього року святкували сто першу річницю Української Держави.


4. Зеленський поговорив по телефону з Додоном, домовились про зустріч "найближчим часом".
     NB. Комусь величезна подяка у Брюселі за твердий євроатлантичний курс, а комусь Додон кремлівсько-штопаний. Хоча обмін досвідом не завадить - молдавський очільник доступно пояснить українському колезі, як можна бути президентом і одночасно їм не бути.

До речі, не маю нічого особисто проти Володимира Олександровича, але спостерігаючи, як він шаленіє від бажання якнайскоріше захапати булаву, сучить ножками, грубіянить та переходить на дешеві понти, отримую естетичне задоволення від спокійного ігнору цих істерик з боку депутатів. Хай ще трошки поЗЕленіє від злості перед тим, як отримати клейноди - з нього станеться.

5. Голова КС назвав своє звільнення переворотом Порошенка і кличе захищати Зеленського.
     NB. "Захищати" Зеленського вчора під Раду прийшло аж 50 протестувальників - його виборці здебільшого звикли дулі телевізору крутити, а не виходити на вулиці. А те, що сьогодні біля парламенту збираються "євробляхери", то вони ні за червоних, ні за білих - вони за свої кишені.

Що стосується судових інстанцій в Україні, то їх шалена кількість тільки множить корупцію. Доцільно взагалі розпустити цих конституційно-високооплачуваних бенедь та, як у США, передати їх функції Верховному Суду.

6. Безвізом з ЄС за 2 роки скористалися більше 2 млн громадян України.
     NB. Армію будував не Порошенко, а волонтери; Томос - заслуга Філарета; безвіз нам й так дали б...

Оці дешеві мантри - така ж дешева кон'юнктура. Коли у 1945 році Черчилль програв вибори Клементу Еттлі, виборці також кричали, що "втомились від війни", і що заслуга у прийдешніх звитягах не Черчилля, а "простих британців". Проте, всі крапки над "і" розставляє лише історія - хто пам`ятає того Еттлі, і яке місце в ній займає сер Уінстон Черчилль. Думаю, в Україні історія теж розставить все по місцях, а Пороху - велика дяка не тільки за безвіз, а й за збережену країну.

7. У цей день, 15 травня 1891 року в Києві народився Михайло Опанасович Булгаков. Він вустами свого героя казав: «Ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо у тих, хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть.» Вбачаю цей вислів програмним.
Просто робимо своє - тоді поборемо.


Helgi Sharp

Філарет: "Ну відкличуть Томос, то й відкличуть"... КГБшник в рясі

Це вже справжній жах, бо колишній КГБіст (а колишні бувають?) під аплодисменти з Москви відверто коле щойно створену незалежну й канонічну Православну Церкву України.
Він уже договорився до того, що на питання про можливе відкликання через його дії Томосу, відповідає зневажливо: "Ну відкличуть, то й відкличуть".
Дивно, що ще Томос термосом услід за одним дєятєлєм не обізвав.
Я тут почуваюся трохи незручно, бо коли йшла вся драматична епопея з визнанням Української Церкви та навіть підготовка об'єднавчого собору, умисно згладжував деякі нюанси з поведінки Філарета, хоча знав чимало деталей.
Діяв за принципом: "Не нашкодь". А там уже тоді чинився відвертий саботаж.


Тут треба зробити кілька акцентів.
Ми всі про це старалися не говорити.
Але ж Філарет ніколи не боровся за надання реального канонічного й автокефального статусу своїй Церкві.
Саме так!
Він боровся за зняття анафеми й визнання його і його ієрархії законними й канонічно обраними.
Він і його посланці ніколи не просили про томос для самої Церкви.
І коли наша делегація (членом якої я мав честь бути) в 2000 році починала цей діалог з Варфоломієм, і до початку старань Порошенка ніхто про Томос на повноправну автокефалію не просив!
Бо головною перешкодою був навіть не тиск Москви, а сама особа Філарета, його минуле в КГБ та в Руській православній Церкві, як і чимало новіших звинувачень.
Томос погоджувалися надати, але тільки не Філарету.
Він мусив піти на пенсію. І все, без варіантів.
Порошенко зумів досягнути від нього поступок лише своїм блискучим умінням спілкуватися з такими людьми, пригадуєте фразу до Новинського: "Ти, сука православная!"
Думаю, шо тут "богословська дискусія" теж проходила не в компліментарному тоні.
Але поступившись, Філарет затаїв образу й наніс удар уже в мить, коли на кону було все.
Зранку перед початком собору в Святій Софії він знову виставив ультиматум, що не піде на пенсію, має залишитися в статусі правлячого ієрарха та патріарха.
На це була чітка відповідь екзархів Варфоломія: "Тоді ми пакуємо валізи й летимо до Стамбула".
За годину до початку собору!!! лише Порошенко зумів погасити пожежу.
Посланцям з Константинополя "ніжно" пообіцяв, що просто не випустить їх з України, а від Філарета добився клятви, що він зарікається від впливу на ПЦУ та просто збережеться, як правлячий ієрей лише з почесним звання патріарха, а зовсім не предстоятеля Церкви.
Тільки така позиція змусила Константинополь погодитися на продовження процесу.
До речі, коли на Фанарі Варфоломій підписував і надавав Епіфанію Томос, була жорстка вимога, щоб ноги Філарета там не було.
Він не має права перебувати на території комплексу Вселенської патріархії.
Навіть раніше не визнані канонічно, його єпископи мали таке право, а він - не мав ніколи.


Доки Порошенко залишався при владі, Філарет, закусивши губу, мусив мовчати - Пороха він таки боявся.
Ну хіба демонстративно пішов благословляти з'їзд Тимошенко (тоді її, а не Зеленського вважали тим тараном, який знесе Порошенка).
А тепер влада в Україні закінчилася, й Філарет пішов у звичний для себе процес церковного розколу.
Відверто брехав на прес-конфернції.
Наприклад, про офіційну ліквідацію колишньої УПЦ-КП.
Доказував, що вона досі існує, а коли його ткнули носом у його ж підпис, почав проповідувати, що тоді ми мусили так поступити, бо Томосу б не дали, а коли вже дали, то ми своє слово спокійно назад забираємо...
І про Порошенка збрехав, і про розподіл повноважень з Епіфанієм (не було жодного розподілу - навіть при часточці влади в Філарета поза стінами Володимирського храму томосу б не надали).


За всім цим, раптом вигулькнули вуха олігарха Коломойського (навіть на зустрічі з журналістами Філарета підловили на його вдячних висловах Тель-Авівівському біженцю).
А ще ж у сам день собору, підручний Коломойського Палиця пробував зірвати собор руками контрольованого ним митрополита Луцького.
Зараз старечі амбіції Філарета підігріли люди з нової владної команди та дали йому поштовх у "правільном направлєніі".
А Порошенко, який міг усе це безчинство спинити, тепер уже жодних реальних важелів впливу не має.
Так, він ще може видавати укази й розпорядження, але указами ні євробляхерів назад у законне русло не заженеш, ні Філарета від фатального розколу не стримаєш...


Отака баєчка, любі мої, а ви думали, що все це просто по приколу, що десь там наверху щось кардинально поміняється, а в нас тут унизу лише все погане зникне, а хороше залишиться.
А навпаки не бажаєте?
І це ще я не писав тут про відновлення телефонного права в судах, про авантюри Коломойського з Приватбанком (у мене вперше від часів націоналізації виникли проблеми з обслуговуванням рахунку та в "Приват24"), конфлікт з владою США та про всі інші "приємні несподіванки".
А ще ж навіть інавгурації не було...

Т.Чорновіл