January 1st, 2019

Сьогодні виповнюється 110 років з Дня народження Степана Андрійовича Бандери!

"Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіялізму, то він так само насамперед звернеться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення.
Російський народ, як і досі, буде нести той імперіялізм, робитиме все, щоб тримати Україну в поневоленні"

С. Бандера.

Но хватит уже быть мёртвым грузом унылых тошнотиков!

Когда пишешь много цифр, никого почти не торкает.
Это ж не Зеленский, тут нет хайпа, нет огня, нет ничего эмоционального, и спорить с ними можно только другими цифрами. Которые надо искать, проверять. Многим лениво.


Но есть и другой метод ведения подобных споров.

Вот я напишу, что по итогам года рост ВВП составляет 3%.
А некий Серёжа мне ответит: «Ну и шо? А у меня вот соседка-старушка по мусорникам побирается!»
И ты такая сидишь и немножко в аху… пардон, в удивлении, потому что отрицать эту старушку ты не можешь, да и уровень жизни этой самой старушки с ВВП в общем-то связан.
Но как вот объяснить обратно-пропорциональную зависимость роста ВВП и количества голодных старушек?

 
Или напишу, что рост промышленности в 2018-м составил на 2% больше, чем в прошлом году.
А Маша скажет: «Ой, где та промышленность! Всё же позакрывали!».
Ты начинаешь лопатить интернет в поисках информации.
Находишь её, красивую такую, графическую, выкладываешь со страшной гордостью.

А Маша тут же выдаст: «Ой, ну это же крошки!».
И хрен поспоришь, неубиваемый, в принципе, аргумент. Потому что совершенно неизвестно, что такое «много» относительно которого определяются «крошки».

Или вот министр экономического развития и торговли сообщил следующее:

Хімічне виробництво зросло на 19%, автомобілебудування – на 12%.
Експорт за 10 місяців 2018 року становив 39 млрд доларів.
Капітальні інвестиції зросли на 20% за 9 місяців 2018 року.
Рівень тіньової економіки зменшився на 3%.
3800 км доріг було відновлено у 2018 коштом державного бюджету. Це більше, ніж за 4 попередні роки загалом.
У вересні в уряді оголосили початок тендерних процедур із закупівель автоматичних систем контролю швидкості на дорогах.

А в этой последней фразе прекрасно и радостно каждое слово. И «тендерные процедуры», и «автоматические системы», звучит как песня.
Но спорим, сейчас придёт "ЭкспертПоВсемВопросам" и сообщит нам, что это всё мелочи, фигня, брехня, пиар, украли больше, лучше бы повесили депутата (судью, Президента, далее везде).

Обязательно придёт. А потом подтянутся члены общества имени Половинки Вареника, расскажут про тотальный голод стариков, сирот, инвалидов и прочих убедительно-жалостливых категорий.
И ты ж понимаешь, что некоторым старикам реально хреново, и что пенсия у инвалидов никакая, и что выжить на эти суммы запредельно сложно.
Но почему же эксперты не понимают простую штуку: чем выше цифры роста, тем больше денег у людей в целом?
Это медленно, это неубедительно… Надо же, чтоб хренак! – и сразу как в Швейцарии, а лучше еще лучше.

Когда немножечко, поверхностно вникаешь, по какому краю мы прошли в 2014-м, шевелятся волосы в труднодоступных местах.
Мы не просто «прошли по краю».
Метафорически это выглядит так: толпа идёт над пропастью по тонкой нитке, все обуты в коньки. Причем половина людей вообще не идёт никуда, а висит мёртвым грузом. А ещё часть неистово хочет упасть, потому что кому пропасть, а кому и «братские объятия».

Как мы вообще пропетляли – не понятно.
Как хватило сил и баланса у тех, кто шел?

У добровольцев, у волонтёров, у простых людей, которые просто пёрли вперёд, таща на себе мёртвый груз пофигистов и царапающихся бешеных зомбаков в СССРовской тоске?
Как хватило нервов, выдержки, ума и знаний тех, кто стал у руля?
На разных уровнях, начиная от сержантов, принявших в бою командование взводом, и заканчивая Президентом, которому в управление тоже отнюдь не Швейцария досталась?
И почему хренова гора людей не желает понять, что мы стартовали не 25 лет назад, а только 4 года – в 2014-м?
Что стартовали мы из позы «по ноздри в вязком болоте», со звеняще-пустой казной, с внешней агрессией и внутренними бесконечными междусобойчиками?

Нас пугали потерей половины страны, дефолтом, гражданской войной и чёртом лысым.
А мы живём.
Мы скупаем Ашаны на Новый Год, мы строим заводы, выращиваем шампиньоны на экспорт и делаем крутяцкие самолётики.
Да, проё… пардон… проблем - пока ещё аж за гланды.
Но хватит уже быть мёртвым грузом унылых тошнотиков.
Как сказал мой друг: «Поменяйте что-нибудь в стране или поменяйте страну!»

Т.Худякова

Все же, "бабушка Беня" (Коломойский) - ошибся

Вот так оставишь вас на несколько дней, потом возвращаешься — а вы уже вступили в Зеленского.
Со вчерашнего вечера в ленте яростные крики, выпущенные когти, оскаленные клыки и пена.
Никто не ест оливье и не пьет шампаньолу, все клянут Зеленского.


А ведь бабушка Беня (никто же не верит, что Зеленский является самостоятельной фигурой?) именно этого и хотел — чтобы вы разозлились.
И вы послушно разозлились.
Он вас просчитал, вашу реакцию. И сделал все, чтобы она последовала.
Кривляющийся на экране паяц, втаптывающий в грязь даже не конкретно Порошенко, а целый институт президентства, безусловно, является мощным и безошибочно выбранным раздражителем.


Но все же, все же.

Все же, "бабушка Беня" ошибся.
Ошибся в том, что сделал расчет только на эмоции.
А они скоротечны.
Умные, хорошо владеющие собой люди в состоянии быстро взять себя в руки, и тогда на смену нерассуждающей слепой ярости приходит холодный анализ и трезвый расчет.


А они говорят о том, что бабушка Беня психует. И оттого лажает.

Бабушка Беня наверняка считает произошедшее вчера фрондой, хотя на самом деле - это лажа, стыдная, как триппер.

Чтобы победить противника, нужно перестать на него злиться. Нужно просто взуть окуляры и внимательно искать лажу в атаке, брешь, щель, куда можно засунуть немножечко тротила.

А потом БАБАХ!

С новым годом, неврастеники.

О.Монова

Хреначте таких гнид черевиком в писок

Павло Бондаренко:

Я - луганчанин. Якщо якась тварина вам почне розповідати про "дагаваріцца с Расієй" - сміливо бийте в пику.
Бо ми бачили ЇХ - тих, з ким пропонують різні потвори "дагаваріцца".

Ми з ними стикалися обличчя в обличчя. Ми з ними розмовляли.

Ви ніколи не бачили путінського бойовика - не в телевізорі, а перед собою?
Ви з ним говорили? Ви йому в очі дивилися?

Йулі триндіти - не мішки тягати.
Великому "полководцю" Гриценку, якій побоявся піти воювати - з телевізора дуже зручно під "шампусик" розповідати, як не треба воювати.
Зеленський... Тільки псих може гоосувати за це... тіло.

А я, цуко, їх бачив впритул. І розмовляв.
Не надто глибоко, бо пристрелити в якості головного аргументу - як 2 пальці об асфальт.
А не вони головні - головні расейська офіцерня.


Там один тренд: Україну має бути знищено і приєднано до Росії.

Повірте, якщо хтось каже, що війну можна закінчити "домовившись" - це або кретин, або агент Кремля.
Відтак, усі, хто вам салом по губам мастить - від Йулі до Гриценка і тупого клоуна на заробітках в олігарха Коломойського - Зеленського - або брехуни, або, ще гірше...

Тому що мені у вічі "русскомірци" заявляли: "не зупинимося, поки не знищимо останннього хохла даже єслі он на русском із'ясняєцца. Ету землю надо почіcтіть под висшую расу. Нашу".

Максимум, що вони планують для вас, в тому числі "русскоязичних" - пахати в шахтах на благо "вищої раси".

Вони уже пашуть - в Алчевську, Донецьку, Горлівці.
На Алчевському меткомбінаті середня з/п сталеварів - 140 доларів (4000 грн).


Тож, якщо виповзає черговий кандидат у президенти, й говорить "Я домовлюся" - хріначте черевиком в писок, нахабний і продажний.
ЖЖ Украина

Спрашивают, что я думаю о Зеленском

1. На президентских выборах ему ничего не светит, цену Бениным рейтингам мы видели на прошлой неделе, когда Тимошенко с треском проиграла выборы глав ОТГ. Задача-максимум, которую поставил Вовочке его хозяин - топить Порошенко, чтобы принудить последнего к переговорам. Ради снятия претензий по украденным 5 миллиардам долларов Коломойский согласен потратить дополнительно сотни миллионов и натравить на Пороха всю свою медиаимперию. Авось выгорит.

Кстати, если после выдвижения в президенты на Бенином канале 1+1, в новогоднюю ночь, в самый прайм-тайм из прайм-таймов, вы всё ещё считаете Зеленского независимым кандидатом - передавайте мои соболезнования вашим родственникам.



2. Задача-минимум Зеленского - мощно пошуметь в течение года, сформировать пул сторонников и провести в Раду партию "Слуга народа" - уже официально зарегистрированную. Некогда могущественному олигарху Коломойскому не удалось договориться с Порошенко, поэтому он создаёт политические рычаги влияния. Партия "Укроп" так и осталась региональным проектом, для торга нужны козыри посерьёзнее. Подчеркну - нужны Коломойскому, а его ручной клоун просто любит быть в центре внимания и получать баблишко. Всё ж лучше, чем корпоративы вести.

3. У клоуна нет грамотной экономический программы, поэтому Зеленский - классический популист. А значит отбирать голоса он будет не у Порошенко, а у коллег-популистов: Тимошенко, Ляшко, Каплина... кто там ещё обещал газ в N раз дешевле и продлить мораторий на землю?.. Конечно, весь их электорат Зеленский не сожрёт, но здорово потрепает.

Collapse )

І в хвіст, і в гриву кассабів: «Нафтогаз» подав до суду на «Газпром» ще на 5 млрд доларів

«Нафтогаз України» подав в суд на російський «Газпром» на $5 млрд за активи, які компанія втратила через окупацію Криму Росією. Про це розповів глава компанії Андрій Коболєв в ефірі радіо «НВ».

«У Криму ми судимося приблизно на $5 млрд проти Росії. Ситуація досить важка, тому що за документами, які сфабрикувала окупаційна влада Криму... вони спробували націоналізувати активи «Нафтогазу» до того моменту, як Росія почала приєднувати півострів до себе», — повідомив Коболєв.

За його словами, «Нафтогаз» очікує на рішення суду щодо юрисдикції спору в наступному році.

«Після цього буде слухання по суті. Юрисдикція — найважчий етап. Якщо ми її доводимо, все інше — це вже питання техніки», — переконаний Коболєв.

Новорічні дописи готельєра-бандерівця

Є такий діяч в Україні – Вадим Рабінович.
Політиком його назвати важко.
Так вчора цей організм повідав, що в Україні норму хліба на людину зменшили з 250 гр до 100 гр.


І ось ми з сусідами вирішили зустріти Новий Рік на Софіївський площі, щоб на свої очі побачити зубожіння та злидні народні.

Питаю у сусіда: «Толя, ти чув що наша норма хліба стала 100 гр на добу?».
Той відповідає: «Так, чув. Зранку переводжу усе сімейство на м’ясо, рибу, та тверді сири. А кому не вистачить 100 гр хліба, буде їсти рис, як китайці».


Прийшли до Софії десь за півгодини до Нового Року.
Знайшли місце, стоїмо.
Ліворуч Свята Софія, праворуч золоті верхівки Михайлівського, перед нами чудова ялинка, сцена, екрани повсюди. Людей – сто разів по сто. І лунає класична музика зі сцени. Ніякої попси.
Я навіть подумав, що заплющ очі, і ти у Відні, а не в Києві.
Отусюди лунає різна мова. Звичайно, більш всього українська та московська. Але я чув англійську, німецьку, якусь східну мови.


Над натовпом дрони літають та селфстіки з смартфонами постійно стирчать.
Мабуть, зубожілі українці з дронів їжу видивляються.


А які там були генделики! Я такого різноманіття просто на вулиці ще не бачив!
Які завгодно ковбаси смажені, шашлики різноманітні.
На величезних пательнях - шматки м’яса, яке забажаєш, капуста смажена з м’ясом, плови різні.
Окремо стоять солоні огірки, помідори…
От тільки хліба не бачив… Мабудь, дійсно норму обмежила злочинна влада…


І оті всі генделики повні. Усюди сміх, привітання, посмішки.

І ще одне мене вразило.
В натовпі ходять бригади по 3 чоловіка в яскравих червоних комбінезонах з червоним хрестом – швидка допомога. Просто ходять. Просто чергують.


Три часи ходили по Софіївський, Андріївському узвозі, Контрактовій, Сагайдачного.
Ніхто не кидає папір чи пляшки.
Все сміття у контейнерах чи біля контейнерів, коли повні. Вулиці чисті!


Україна не просто змінюється. Україна чудовим образом перетворюється на наших очах на країну мрії.
На країну, де головними принципами життя стають принципи, по яким живе цивілізований світ — що твоя свобода закінчується там, те починається свобода другої людини, що стався до інших так, як хочеш щоб ставилися до тебе. Це просто відчуваєш у натовпі.
Ніхто тебе не штовхає. Усі один одному дають дорогу. У повітрі спокій та комфорт.


Цю країну будуємо ми з Вами.

Мені здається, що 2019 буде не легким роком.
Але і ми вже не ті, що були в 2014.
Та і Ненька наша - вже не розгублена дівчинка, а струнка і сильна жіночка, яка дивиться на мокшанські болота з недоброю посмішкою та сталевим блиском в очах.


У 2019 році нас усіх очікує тяжка праця.
Але нас усіх очікують також і нові перемоги над ворогом.


Шановна громада!
Мої Вам щирі вітання з Новим 2019 Роком!
Бажаю Вам, щоб ви були бадьорими, веселими, впевненими, не скаржилися на життя. У нас разом ще багато роботи попереду.


Автор: Готельєр-бандерівець

anti-colorados
«Лінія оборони»