October 30th, 2018

Бандеровский кораблик "Кузя": на его счету - два утопленных самолета, сухой плавучий док, кран...)

Барин возвращается домой под утро в совершенно непотребном виде, фрак у него грязный спереди и вымазан совсем нехорошей субстанцией.
Денщик Ванька сняв пальто и увидев этот пейзаж, на секунду оторопел и с укоризной посмотрел на барина. Тот поймал взгляд и оправдываясь, завел разговор:

— Не поверишь, князь Прудецкой так надрался, что его просто стошнило прямо на меня!

А в это время Ванька продолжая раздевать барина заметил:
— Этот князь, барин, вам еще и в портки наложил!
(
Антикварный анекдот)

Во время знаменитого похода авианосца Кузя к берегам Сирии получился сплошной конфуз.
Были бодро и с блеском утоплены сразу два самолета палубной авиации, что пояснить случайностью явно не удавалось, и тогда решили сосредоточиться на другом аспекте похода – страшном черном дыме, который стелился за авианосцем десятки километров.


Между прочим, «Кузю» было уже хорошо видно по этому шлейфу, задолго до его появления из-за горизонта. Именно шлейф выдавал его присутствие уже за несколько часов, когда его силуэт можно было рассмотреть в оптические приборы. О том, хорошо это или плохо, можно судить по тому, как сами же российские военные «эксперты» поясняли, почему их системы ПВО не смогли перехватить американские «Томагавки» — кривизна земли помешала.

Над этим можно смеяться, но если нет средств загоризонтного обнаружения целей, то обнаружить их с поверхности земли – действительно невозможно. Это касается не только «Томагавков», летящих почти над самой землей или поверхностью воды, но кораблей, которые скрыты тем самым горизонтом. Но «Кузя» показывал себя дымом так, что никакие спутники или самолеты ДРЛО просто были не нужны.

«Эксперты» потупее весело рассказывали о том, что черный дым на десятки километров – давняя флотская традиция и называется она «Дать шапку». Только это касалось кораблей класса «Бронетемкин Поносец», которые бороздили волны сто и более лет назад, когда за горизонт просто нечем было стрельнуть. Но не все эксперты были специалистами по «пусканию шапок» и прочих неприятных газов, а потому – часть из них повела речь об энергетической системе «Кузи» — котлотурбинной энергетической установке.

В самом деле, лучше вести речь о проблемах с двигателями, чем рассказывать, почему нырнули два самолета из двух десятков, бывших на борту. Кстати, вменяемых пояснений они не дали и по сегодня. А вот о котлах можно было рассуждать без опаски, поскольку произведены они были на украинских заводах, а все беды в РФ, как известно, происходят либо из-за Штатов, либо из-за Украины. Так что всю вину спихнули на производителей котлов.
При этом, кацапы умолчали о двух небольших моментах.
Первый заключался в том, что авианосец «Кзузя», имевший в девичестве название «Тбилиси» и еще несколько более ранних имен, был фактически стырен Москвой у Украины, и когда с выключенной связью бежал к Босфору – развивал положенные 30 узлов скорости и все работало нормально. Даже проливы проходил на 20 узлах.
Но побег был осуществлен до начала второй фазы государственных испытаний, которые должны были указать на узкие места в системах, узлах и агрегатах корабля, после чего он должен был пройти доводку на заводе-изготовителе в Николаеве. Понятно, что никакой доводки сделано не было, и «Кузю» приняли на вооружение в режиме «как есть».


Второй же аспект заключается в том, что корабли, а особенно крупные, имеющие длительный срок эксплуатации, имеют четкий график регламентных работ и доковых ремонтов. Это – обязательная процедура, которая позволяет сохранять функциональность корабля на нужном уровне.
Понятно, что «Кузю» в Николаев уже не пустили и обслуживали его собственными силами.
Именно по этой причине он пришел в полную негодность и сейчас представляет собой гору металлолома, которая представляет опасность даже для собственного экипажа.
А все потому, что исконная скрепа, под названием «стырить», сыграла злую шутку с «Кузьмой».


Тем не менее, во всех этих неприятностях кацапы винят нас и утверждают, что это Украина построила такой кривой корабль.
Но вот «Кузю» поставили на ремонт в плавучий док ПД-50 в районе поселка Росляково, недалеко от Мурманска.
Трудно сказать, насколько что-то на «Кузе» можно отремонтировать в принципе, но сам плавдок успешно утонул.


Самое обидное в этой ситуации то, что ПД-50 был построен в Швеции на верфи «Gotaverken Arendal» и является одним из самых крупных в мире. В общем, шведы умеют строить флот и это известно с давних времен. Тем более, доку уже скоро 40 лет и в нем проходили ремонт все самые крупные корабли РФ, в том числе, в нем проводились работы по демонтажу утонувшей подлодки «Курск».

Таким образом, утонувший шведский док прямо указывает на место, где у людей кривые руки, способные угробить самое совершенное оборудование. Пока официально заявляют о том, что произошел скачок напряжения и на доке выключились насосы.
Но такие комплексы созданы способными работать в открытом море, где скачки напряжения на берегу вообще их не касаются.
Понятно, что это – очередная сказка, которыми привыкли кормить россиян, чтобы не показывать истинные причины подобных вещей. Не удивимся, если через пару дней расскажут, что авария произошла потому, что американские астронавты просверлили в доке лишние отверстия или возле умерших насосов найдут визитку Яроша.


В любом случае, плавучий док в руках россиян оказался не таким уж и плавучим, и это не может не радовать.


P.S. Уже после публикации материала подтвердился факт падения грузового крана на палубу «Кузи».
В результате затопления дока упало два крана, но один упал в сторону, а второй — прямо на «Кузю».


anti-colorados

Красно-сине-белые уши Жульки

Тимошенко розкритикувала воєнну доктрину президента Петра Порошенка, зазначивши, що вона потребує серйозного доопрацювання, оскільки в ній прописана "повна сумісність" українського війська зі стандартами НАТО... (с)

Это будет похлеще "ай-ти принтера".
Тут пробито очередное дно там, где казалось бы, уже невозможно упасть ниже.
Не бывает уже такого уровня. Ан нет, как оказалось - есть.
Великий стратег, тот политик, который в феврале 2014 года старалась предотвратить развертывание украинской армии в боевые порядки, сейчас...
Кстати, а что сейчас произошло? Кто-то понял? Ну кроме военных?
Тогда я объясню. (Постараюсь как можно доходчивей).


Юлия Тимошенко, которая в своё время настаивала на том, чтобы "ни один танк не должен был выехать из казармы", сейчас ставит под сомнение военную доктрину Украины, направленную на сближение с НАТО!
Ой...
А чьи это уши вдруг появились над бруствером? А?
Трехцветные такие, ослиные уши.
Красно-сине-белые!
Ведь в Кремле прекрасно понимают, что вхождение Украины в блок НАТО поставит здоровенный осиновый крест на всех имперских амбициях!
Всё, звездец хорьку! В одной известной игре это называется шах и мат!
Поэтому Москва должна вывернуться на изнанку, но не допустить собственного цугцванга.
Поэтому и активировались консервы...
Да какие там, на хер, консервы? Тут речь идёт о целых консервных заводах...


Теперь оказывается, что полная совместимость украинской армии со стандартами НАТО - это плохо!
Окей, читаем Википедию, где четко написано, что же подразумевается под этими мать их стандартами.


Стандарти НАТО умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні,
* Адміністративні стандарти визначають процеси управління та обміну інформацією, порядок роботи з документацією.
* Оперативні стандарти спрямовані на оперативне планування застосування військ.
* Матеріально-технічні стандарти визначають єдині вимоги до озброєння і військової техніки союзників, управлінню життєвим циклом, а також кодифікації предметів забезпечення.


Что в этих трёх пунктах претит собственной военной доктрине пани Тимошенко?
Единые процессы управления войсками и планирования их применения?
Обмен информацией, в том числе и разведывательной?
Единые требования для техники, вооружения и качества той долбанной тушёнки?
Что блядь не так?


А знаете что? Всё не так...
Потому что Украина наращивает военный потенциал.
Потому что Украина ставит московию в позу пьющей лошади на международной арене.
Потому что Украина зажала московию в финансовые тиски.
Потому что Украина на пороге вступления в НАТО.
И гладя на то, как мы переступим порог Североатлантического альянса, потом московия сможет лишь укусить себя за жопу от безысходности.
Вот и все...


Ну ты и сука, Юля!!!
Ах да, и не забудь стереть слово НАТО со своих «заборов»!


Ветеран АТО

Алекс Петров

HELGI`s NEWs – 30.10.2018

1. Меркель заявила, що не стане балотуватись на новий термін у 2021 році, коли закінчиться її повноваження голови уряду.
     NB. З Меркель піде ціла епоха. Фрау Ангела так і не сягнула харизми Маргарет Тетчер, але стала найбільш успішним канцлером ФРН з часів Конрада Аденауера.
Основним недоліком німецької залізної леді вважаю її переконання, що без Московії неможливо вирішувати світові проблеми. Між тим, мир на планеті настане тоді, коли лідери провідних країн позбавляться цієї ілюзії, викинуть Велику Бурятію з Радбезу та зрозуміють, що під ядерним хвостом пихатого павича знаходиться недолуга куряча дупа. Радує інше: у Німеччині наразі не залишилось впливових проросійських політиків на кшталт Шредера – п’ятиріччя протистояння Кремля з цивілізованим світом відбило бажання асоціюватись з територією "бєспрєдела".
До речі, 1 листопада Порошенко обговорить із Меркель ситуацію на Донбасі та в Криму, євроінтеграцію України та зміцнення енергетичної безпеки. Після різких звинувачень на адресу Німеччини з боку Польщі у потуранні будівництву СП-2 та заяв пані канцлер про державну підтримку будівництва терміналів з прийому американського скрапленого газу, у Петра Олексійовича з`явився шанс остаточно схилити чашу терезів на користь відмови Берліна від газово-політичного проекту Московії.
І раз я згадав про Маргарет Тетчер, традиційним оффтопом наведу дві її цитати, які всім нам варто пам'ятати:
* «Немає ніяких державних грошей. Є гроші платників податків.»
* «Ні за що не платите – ніщо не бережете.»

2. Що стосується Московії, то там вже офіційно погрожують вибудувати на кордоні "оборонні ешелони" в разі вступу України до НАТО.
     NB. Такі «погрози» були озвучені кремлівськими вістунами на майданчику дискусійного клубу "Валдай". Також було наголошено, що натівське майбутнє України стане «страшним економічним ударом» для скрєпоносної імперії.

Все правильно! Розморожуйте пенсійні фонди, копайте на ці гроші рови проти НАТО, жеріть бояру, чавіть гусей - ви на правильному шляху: пуйло сказав у рай, значить у рай. Наше ж завдання - візовий режим з Московією і вкопані в землю танкові башти на випадок масового «ісходу» з мокшанських багнюк «внєзапно прозрєвшіх». Мене ж радує, що у філософсько-психологічному переліку «заперечення, гнів, компроміс, депресія, прийняття», неминуче приєднання України до Альянсу зайняло достойне місце поряд з армією, безвізом, безгазом, Томосом та іншими речами, яких, за думкою, Москви у Києва не повинно було бути ніколи. А вони будуть. Крапка.

3. Тимошенко заявила про створення "воєнного кабінету", а співачка Настя Приходько приєдналась до команди української леді Вінтер.
     NB. Коли прочитав про «воєнний кабінет Тимошенко», зразу уявив собі кабінет на Турівській, прикрашений іграшковими гарматами у чохлах від Louis Vuitton та самку богомола у рожевому однострої, яка плете червону доріжку довжиною від Києва до Москви. А що ще можна уявити, коли вана заявляє, що створює «воєнний кабінет, який буде займатись розвитком стратегії миру»? Таке формулювання плюс її заява про те, що Україні не треба будувати армію за натівськими стандартами, однозначно вказує на те, що «мир» від Тимошенко мало чим відрізняється від «рузького миру» її кремлівського візаві.

Що стосується Насті, то це та ж Надя - дурна та амбіційна - тільки співачка. І ніхто не хоче пам’ятати, чим закінчились походи у політику для Повалій, Огнєвич, Руслани, Вакарчука… Шкода, що Кобзон помер, а Лобода у московській лікарні – вони б склали гарний квінтет з Пономарьовим, Зібровим та Приходько на підтримку «воєнного кабінету» з палати №6.

- Ви серйозно думаєте, що в божевільні сидять психи?
- А де ж їм ще бути?
- Вони всюди. У психлікарні тільки ті, хто спалився.

І останнє… Я реаліст, і вважаю, що до другого туру вийдуть Порошенко і Тимошенко, а інші залишаться далеко позаду попри безліч дутих «рейтингів». Але все, що робить і говорить наразі Тимошенко, спонукає думати, що для перемоги вже у першому турі Порошенко достатньо мовчати. Просто мовчати.
"Яке ж воно дурне…"
© О. Ляшко про московську зозулю.

4. Порошенко планує 11 листопада відвідати Париж, де святкуватимуть 100-річчя завершення Першої Світової війни.
     NB. Туди ж запрошений і Путін, що автоматично перетворює захід із святкування завершення Першої Світової війни у передумову для початку Третьої. Сподіваюсь, що великобурятського шамана викликали туди лише для того, щоб розповісти про нові санкції стосовно його бензоколонки. А Петру Олексійовичу зичу успіхів у подальшому цементуванні антипутінської коаліції.

5. При аварії на судноремонтному заводі в Мурманську авіаносець "Адмірал Кузнєцов" отримав 5-метрову пробоїну.
NB. У сухому залишку маємо наступне. Бандерівський авіаносець «Кузя» потопив: 1 Су-25УТГ, 2 Су-33, 1 МиГ-29К, 1 морського офіцера, 1 плавдок та 1 кран. Це той випадок, коли ти крутіший, аніж весь Шостий флот США. Але нехай той народєц гріє думка про те, що, якби вони самі не зробили 5-метрову пробоїну, її б зробили солдати НАТО.
Криворукість у всьому – від дірок у космічних кораблях до пробоїн у авіаносцях. До речі, американські ракети ще не долетіли до Московії, а там вже палає нафтобаза в Ханти-Мансійському автономному окрузі - розлив палива складає 3 тис. к/метрів. Той випадок, коли бардак страшніший за НАТО. Будемо чесними - у нас бардаку теж поки вистачає (одні склади боєприпасів чого коштують), але ми для того й взяли курс від Ерефії, щоб навіки викорінити з України явище, що поєднує у собі менталітет якутського скульптора з лицемірством кремлівського гебешника.

6. І про скрєпи. Головний архієрей РПЦ КГБ СССР Гундяєв назвав московську церкву «островом свободи, який замовили зруйнувати».
     NB. РПЦ - "острів свободи"? Тільки чого ж на цьому острові так сіркою тхне? Все за Оруелом: війна – то мир, добро - зло, мракобісся - "острів свободи". Насправді немає у Московії ніяких скрєпів, особливого шляху та духовності. Є вкрадена історія та багатовікова брехня самим собі. Але нехай пам`ятають: хто до нас зі скрєпами сунеться, від осикового тризубу й поляже. Амінь.

7. Одним рядком:
* Сімох українських моряків-заручників обміняли на членів екіпажу кримського судна "Норд".
* Перша за десять років офіційна торгова місія США прибула в Україну. Вона складається з дванадцяти компаній, що представляють американське сільське господарство, енергетику, інфраструктуру та IТ-сектор. До речі, товарообіг між Україною та США за 8 місяців 2018 року збільшився на 16% у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до $2,6 млрд.
* Трамп розповів виданню Axios, що планує заборонити видачу громадянства США народженим на території країни дітям іноземців. В Московії вже запанікували, що це може торкнутися тисяч дітей російських чиновників і депутатів.
* У 1950 році Венесуела була на 4 місці в світі по ВВП на душу населення, після США, Швейцарії та Нової Зеландії. Популізм вбиває. @Segozavr
* Ізраїль продовжив обстріли в Сирії після падіння російського літака. І С-300 його не лякають? Отож бо!)
* Європарламент схвалив повну заборону на продаж з 2021 року на всій території ЄС одноразових предметів з пластику, включаючи посуд, трубочки для напоїв і вушні палички.
* Реальна зарплата в Україні у вересні зросла на 12,9%.

Ще один день пройшов. Для когось він був вдалим, когось розчарував.
Пам’ятаю, коли я працював на держслужбі, в мене над столом висів не портрет президента і не високомудрі цитати Г.Сковороди, а хльосткий вислів іронічного Джорджа Карліна: «Справжнє хобі нашого покоління - це ниття і тупа балаканина ні про що! Невдалі відносини, проблеми з навчанням, начальник-мудак... Це все повна фігня. Якщо у тебе нічого не виходить, то є тільки один мудак - це ти. І ти сильно здивуєшся, якщо дізнаєшся, як багато можна змінити, просто відірвавши дупу від дивана!» 😉
Шануймося та робимо своє!


Helgi Sharp

Как агитировать тех, кто колеблется, или кто против Порошенко?

Я для себя задачу решил просто.
Кто за Порошенко - им напоминаю и поддерживаю.
Кто колеблется, но не ненавидит Порошенко - агитирую за Петра Алексеевича, с аргументами.


Кто точно против Порошенко - тех агитирую за Настоящего Полковника Грицацуева).
Он точно во 2 тур не выходит, а голоса отъедает у Мёртвой с Косой.


Аргументы можно придумать: военный, войну закончит, офицер, порядочный, не коррумпированный, храбрый (всё до единого слова - брехня. Тошнит? Но так нужно).

Наше дело - в меру сил уменьшить количество голосов за Жулю в 1 туре.

Тогда значительная часть ее электората на 2 тур не пойдет.
Эти людишки не любят проигрывать, будут ляпать "уже и так все ясно, я за нее никогда и не был(а)".


Ну, а во 2 туре у Порнодивы шансов нет.

Меряют антирейтинги Порошенко и Старухи.
Но у Порошенко антирейтинг, как у всякого действующего политика в Украине, это наша национальная традиция.


А Жулька умудряется иметь антирейтинг, НЕ БУДУЧИ ДАЖЕ У ВЛАСТИ!

Во 2 туре голосовать против неё подорвутся с диванов даже те, кто на выборы не ходит принципиально.

Порошенко - наш Президент.

Больше позитива, мы точно победим!

В.Пушкарук

Якби не Жулька, Україна була б вже в НАТО

Тимошенко "гальмувала" процес ПДЧ.
Напередодні саміту в Бухаресті в 2008 році, Вона відмовилася взяти участь в засіданні Комісії "Україна-НАТО", а також зустрітися з генсеком НАТО - демонструючи, тим самим, що Україні рано надавати ПДЧ, раз навіть всередині влади є різні позиції з цього питання.
Ще раджу тим, хто забув, знайти виступ Тимошенко на Мюнхенській конференції в 2009 році - там вона взагалі ставила під сумнів необхідність руху України в НАТО


Натомість, Юлія Тимошенко на посаді прем'єр-міністра України у 2008 році, видумувала якусь міфічну "Систему європейської безпеки".
Вкотре вибір шляху розвитку країни та реалізація одного з її стратегічних завдань виявилися заручниками досягнення особистих цілей, а кон’юнктурне рішення однієї людини одним махом перекреслило результати багатомісячної роботи десятків людей


Ще у 2008 році політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач попереджав, що ''Європейська система безпеки'', яку пропагувала Тимошенко, обернеться для України російською окупацією.

Однак цей факт зовсім не заважає лідеру "Батьківщини" маніпулювати питанням членства в НАТО і сьогодні та використовувати його в своїх передвиборчих агітках вже в 2018. Історія повторюється?

В ході виступу на ініційованому нею Національному форумі "Нова стратегія миру і безпеки" Тимошенко заявила, що Україна повинна була отримати членство в НАТО в обмін на відмову від ядерного статусу. Однак через слабку позицію у відстоюванні національних інтересів країна втратила цю можливість.

"27 років ми вели неефективну дипломатичну, оборонну політику і політику з безпеки. Треба визнати: відмова від ядерної держави – наша історична помилка. Ми тоді могли стати членами НАТО, якби були непохитні у відстоюванні національних інтересів ", – сказала лідер "Батьківщини".

Однак Тимошенко чомусь забуває додати, що й сама брала активну участь у тій неефективній дипломатичній, оборонній і безпековій політиці. У той час Юлія Володимирівна на посаді прем'єр-міністра України вдало ховалася за "чарівну" словесну формулу – "Європейську систему безпеки", якої ніколи не існувало, як дієвої системи, але був політичний міф, що давав змогу певним політикам ним активно спекулювати.

"Якщо наша країна і мала якісь шанси отримати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) на саміті альянсу в Бухаресті у квітні 2008 року, то після візиту Юлії Тимошенко до Брюсселя вони розтанули остаточно. Укотре вибір шляху розвитку країни та реалізація одного з її стратегічних завдань виявилися заручниками досягнення цілей особистих, а кон’юнктурне рішення однієї людини одним махом перекреслило результати багатомісячної роботи десятків людей", – описує тодішні події в свій колонці на dt.ua журналіст відділу міжнародної політики Тетяна Силіна.

"І в цьому сенсі роль Юлії Тимошенко в історії розвитку відносин України з НАТО мало чим відрізняється від ролі Віктора Януковича, який відвідав штаб-квартиру альянсу восени 2006 р. і зірвав отримання Україною ПДЧ на саміті в Ризі. Правда, Віктор Федорович був послідовним у своїх діях і жодних листів на ім’я натовського генсека разом із президентом і спікером не підписував...

Юлія Володимирівна свій підпис під відомим "листом трьох" поставила і, судячи з усього, вирішила, що на цьому її зобов’язання, зафіксовані в коаліційній угоді щодо натовського питання, закінчуються. Роль агітатора та пропагандиста євроатлантичного майбутнього України – не для претендента на пост президента, котрий прагне отримати 50% плюс один голос населення країни. Тому що це не в її, Тимошенко, інтересах.

У Брюсселі, відкидаючи можливість для України приєднатися до ПДЧ в Бухаресті, вона йшла своїм "еволюційним шляхом — крок за кроком".
Один крок – у бік Москви, куди їй доведеться їхати через три тижні й на два фронти вести боротьбу за зміну схеми газопоставок.
Другий – у бік Партії регіонів, підтримка якої їй, не виключено, дуже скоро буде потрібна в боротьбі з президентом.
Третій – на електоральний Схід, симпатії якого їй як повітря потрібні для реалізації головної мети...", – йдеться у статті Силіної.

________________________

Або - класика жанру: позиція Тимошенко щодо Грузії.
У вересні 2008-го, коли в Раді розглядалася постанова про засудження російської агресії, БЮТ не дав жодного голосу за визнання Росії агресором.
Від Тимошенко тоді чомусь не було заяв на захист Грузії і заяв про засудження Росії.
А тодішній лідер фракції БЮТ Іван Кириленко взагалі дійшов до формулювань, що агресор - це мало не сама Грузія.

(с)