May 16th, 2018

В УПЦ-МП щось пішло не так)


Інформація, яка рве шаблони: біля десяти єпископів УПЦ-МП підписали звернення до Константинопольського патріарха Варфоломія, з проханням НАДАТИ автокефалію Українській церкві.
Про це заявив Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ-МП Софроній (Дмитрук).
Ба, більше.
В низці єпархій УПЦ-МП місцеві єпископи саботують поширення Звернень до вселенського патріарха, аби той не давав згоди на автокефалію.
У Сумах дійшло до того, що служителі УПЦ-МП середньої ланки (ватники) почали конфліктувати з митрополитом Сумським (проукраїнським).


Дивно?
Насправді – ні.


Просто світ не такий складний як нам здається – він набагато складніший.

Варто згадати, що Російська Православна церква пішла на виділення з себе УПЦ-МП не від гарного життя – а в наслідок складної ситуації в України на початку 90-х рр.
У західних областях України місцеві православні приходи почали переходити до Української Автокефальної православної церкви, також масово створювалися приходи Української Греко-Католицької церкви. Про необхідність створення помісної церкви в України тоді заявляв "РУХ" і низка інших політичних партій – і в церковному середовищі їхні ідеї знаходили відгук.
Були згадані плани гетьмана Скоропадського щодо автономії Української церкви.


В цих умовах РПЦ пішла на такий-собі компроміс.
Вона надала Українському екзархату РПЦ права широкої автономії бо боялася прямого розколу і втрати свого впливу на українське Лівобережжя. При чому, причин залишитися в УПЦ-МП епіскопи і священики мали безліч – починаючи від питання канонічності УПЦ-МП (УПЦ-КП ще й досі вважається неканонічною) до особистих складних стосунків з патріархом Філаретом (Денисенко).
При цьому це не означало, що всі 100% священиків УПЦ-МП – переконані колоради. Вони – різні.


Попри наявність таких одіозних осіб, як митрополити Донецький Іларіон (Шукало), Одеський Агафангел (Саввін) та Вишгородський Павло (Лебідь), вже згаданий Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ-МП Софроній (Дмитрук) завжди був відвертим прибічником автокефалії Української церкви і негласним лідером «проукраїнської» частини єпископів УПЦ-МП.
В просуванні ідеї автокефалії і створені помісної церкви багато звинувачували митрополита Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинка) екс-голову комісії з керування Київської єпархії на час хвороби колишнього митрополита Всієї України Володимира (Сабодана).
Сам митрополит Олександр це спростовував – і певно, правильно робив, у 2012 р. митрополити-колоради його ледь без солі не з’їли.


Те саме – на рівні рядових священиків.
Попри наявність попів, що ховали в церквах зброю для терористів ДиРи і тих що відмовлялися відспівувати дітей «хрещених неправильно», є приклади священиків які сповідують бійців АТО, які збирають допомогу для Донбасу, тощо. Звісно їх – не більшість.
Але вони є, і не треба про них забувати.


Факти наразі такі: хоча й незначна, але частина єпископів УПЦ-МП виступила за автокефалію Української церкви. Митрополит Сафроній висловився категорично: «Буде ж наша церква! А як ви не хочете, то, будь ласка, організовуйте свої приходи так, як це робить Руська православна церков за кордоном, де вона має свої приходи, своїх єпископів».
Зважте це – відверті прибічники, які ніколи не приховували своїх переконань, попри тиск керівництва УПЦ-МП.
Скільки «прибічників» з’явиться коли автокефалія стане реальністю і коли перспектива служити в церкві без віруючих постане у весь зріст – гадаю очевидно.


Тож не треба думати що УПЦ-МП – моноліт.
Так думали в Москві. На це покладали надії.


Але щось пішло не так.

Д.Вовнянко

О событиях вторника

Открытие Путиным Керченского моста принесло много радости ватникам: ещё бы - их кумир открывает вожделенное сооружение для поездок в сакральный Крым.

Я не буду ничего говорить про поездку Путина на КАМАЗе, про стоимость моста, который стоит в 10 раз дороже китайского моста в Гонконг и даже приводить замечательную цитату Петра Порошенко о том, как оккупанты будут бежать по этому мосту, я просто напомню, что это уже третий мост в Керченском проливе: два предыдущих - немецкий 1943 и савецкий 1944 годов - простояли по нескольку месяцев, немцы свой взорвали сами, а сталинский - смыло первым зимним штормом.
С учётом того, что запуск моста несколько раз переносился, уже в апреле этого года появлялись фотографии трещин в опорах моста и предупреждения российских учёных ещё с 2014 года заявлявших, что сооружение строят на грязевом вулканизме: в проливе 80 метров донных отложений, шесть водоносных горизонтов, карстовые пустоты от Керческого полуострова до Тамани, плюс, ко всему замерзание акватории и сильнейшие ветра, ураганы, срывающие зыбучую почву с Кубани - верится в долговечность конструкции с трудом.
А если учесть, что кроме достаточно жёсткой реакции Цивилизации на открытие моста, само строительство фигурирует сразу в нескольких международных исках Украины к России - мост скорее всего станет красивым и дорогим надгробием на могиле российского государства.

Служба безопасности Украины откровенно порадовала ударом по пропагандистским очагам России в Украине, не Интер пока конечно, но уже “РИА Новости”.
В редакции российского медийного солдата был проведен обыск, в ходе которого обнаружены доказательства государственной измены главного редактора Кирилла Вышинского, среди которых - “Медаль за возвращение Крыма” и российский паспорт.
Также обнаружены доказательства ежемесячного получения Вышинский и работниками редакции 100 тысяч долларов на поддержку террористов на Донбассе.

Жду повизгивания перепуганных медиаглядей о наступлении на свободу слова в Украине, а также попердывания всех Эмнисти и Трансперенси о том, что так жиж низзя.

Волкер на Донбассе.
Позиция Цивилизации по миротворцам - неизменна: только весь Донбасс, включая границу с Россией

Повторять одно и тоже - не вижу смысла, поэтому просто приведу несколько цитат из общения с прессой Спецпредставителя Госдепа США по вопросам Украины.
Прямая речь.
“Предложение, которое прозвучало от России в сентябре прошлого года, оно отличается от того, что мы предлагали. Потому что предложение России разместить миротворцев вдоль линии прекращения огня только укрепит разделение страны...
Альтернатива, предложенная Соединенными Штатами Америки, Францией и Германией – это введение миротворческой миссии и предоставление мандата по все территории для обеспечения безопасности, в том числе и контроль за украинским участком украинско-российский границы...
И если эти условия будут выполнены, это послужит пусковым механизмом для того, чтобы вернуть контроль Украины над этими территориями...
А пока что для продвижения вперед, мы будем и в дальнейшем вводить санкции, помогать Украине экономически, помогать ей в обороне для того, чтобы в перспективе достичь цели установления мира.”
Конец цитаты.
Иными словами Россия и Членоликий на своей шкуре продолжат познавать, что такое “Принуждение к миру”, о котором дуя щеки либил говорить недофюрер всея Мокляндии.

Коротко:
- Шотландия отказалась поддержать законопроект о Брэксите;
- Европа будет пытаться спасти ядерную сделку США и Ирана;
- США ввели санкции против руководства Центробанка Ирана за поддержку терроризма;
- Полиция Киева в течении 12 часов задержала похитителей бизнесмена из Ивано-Франковска, за которого преступники хотели получить от жены 50 тысяч долларов;
- А победительница Евровидения Нетта отказалась от поездки в скрепоносную Россию на вручение премии МузТВ, предпочтя участие в гей-параде в Израиле, потому что - цитата - “это намного важнее”. Вот скажите: кому-то есть что возразить Нетте? :) :) :)


Мы уже во многом стали частью Цивилизации, вырвавшись из “братских” объятий Мордора, станем ли мы полноценно Цивилизацией - зависит только от нас самих.
Улыбаемся и пашем!

Д.Андрус

Хто там брехав багато років про те, що "українські товари в Європі нікому не потрібні"?

Український експорт до Європи продовжує зростати шаленими темпами: + 27,4% у 1 кварталі цього року.
Для порівняння - за УВЕСЬ минулий рік було +31%.
Наче греблю прорвало після 1755 року, з часів економічної ізоляції Гетьманщини і Запоріжжя від Європи.

Це про ціну словоблуддя шахраїв про те, що "українські товари неконкурентоздатні і нікому в Європі не потрібні".

О.Палій