February 28th, 2018On this day in different years

Газпром проиграл "Нафтогазу", и выплатит Украине 2,6 млрд баксов. Бгг, наслаждаюсь унижением кацапов


Стокгольмский арбитраж удовлетворил требования "Нафтогаза" по транзитному иску на сумму 46,3 млрд долларов за недопоставку "Газпромом" согласованных объемов газа для транзита.

По результатам двух арбитражных производств в Стокгольме, "Газпром" должен оплатить 2,56 млрд долларов в пользу "Нафтогаза".
Также Арбитражный суд отклонил требования "Газпрома" относительно штрафов за якобы незаконно отобранные "Нафтогазом" объемы транзитного газа.

Helgi Sharp

_____________________

Вітаю Україну з справжньою перемогою над Росією та Путіним!
Дякую українській владі та Андрію Коболєву!

Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги Нафтогазу щодо компенсації за недопоставлені Газпромом обсяги газу для транзиту

"За рішенням Стокгольмського арбітражу, Нафтогаз домігся компенсації у сумі 4,63 млрд доларів за недопоставку Газпромом погоджених обсягів газу для транзиту. За результатами двох арбітражних проваджень у Стокгольмі Газпром має сплатити 2.56 млрд доларів на користь Нафтогазу".

Контракт на транзит між Нафтогазом і Газпромом був підписаний у 2009 році керівниками вказаних компаній за підсумками переговорів Юлії Тимошенко та Володимира Путіна. Він розрахований на десять років – до кінця 2019 року.

Але у 2014 році до влади прийшли люди, які мали політичну волю сказати "ні" контракту Тимошенко, від якого українці втратили мільярди доларів.
Ми виграли настільки круто, що тепер ще сам Газпром повинен виплатити нам гроші!

p.s. Порошенко на прес-конференції казав, що Україну сьогодні чекає велика радісна новина, але кому з журналістів олігархів то потрібно?
(с)


Реплики для мамкиных "антикоррупционнеров"

Ну, давайте разик отвечу по пунктам.
1. Человек, который предлагает платить топ-менеджменту, от которого зависит энергетическая безопасность страны - например, Коболеву - столько же, сколько пастуху - может быть только коммунистом.

2. Главное достижение Коболева на сегодняшний день - это не газ по 4 копейки, а то, что Украина выиграла суд у Газпрома, отбив претензии на 75 миллиардов долларов. Условно говоря, Коболев дал лично вам около 2000 долларов.

3. Наша власть вводила санкции в отношении России неоднократно - это и банковский сектор, и военное производство, и даже пресловутые Одноклассники и ВКонтакте, которые не только место, где можно посмотреть кино и на Ленку, которая не дала в 10 классе, а ещё и предприятия с миллиардными оборотами. А ещё наша власть регулярно поддерживает, т е тоже вводит, санкции от ЕС и США.

4. До тех пор, пока Семенченко не помог России отжать окончательно предприятия в ОРДИЛО, мы не покупали уголь у оккупантов, а потом были вынуждены это делать, постепенно заменяя Россию на США, и, насколько мне известно, до конца этого года должны полностью прекратить покупать в России.

5. Терминалы для сжиженного газа - это отлично, но вы знаете сколько они стоят? Например, польский в Свиноустье может принимать до 7,5 млрд кубометров газа в год и стоил он 750 млн евро. Нужен инвестор, или придется строить за ваш, мой и остальных украинцев счёт?
Скажите, а кто будет вкладывать деньги в постройку терминала, через который газ никуда нельзя отправить, кроме России, у которой его и так никто покупать не будет скоро?

6. Проект "Стена".
Я думал, что даже самые отсталые слои населения уже знают, что этот проект не предусматривал постройку сооружения вроде того, которое стоит на границе США с Мексикой или есть на севере Китая.
Проект Стена - это проволочное ограждение, контрольно-следовая полоса, электронная телеметрия, иногда - вышки, противотанковые рвы и рокадные дороги.
Почему так дорого?
Литва строит на границе с Россией свою "Стену": она представляет собой двухметровый проволочный забор.
И все.
А знаете, сколько это стоит?
40 000 евро за километр.
Грубо говоря, 1000 грн. за метр.
У нас с Россией - 1 000 км границы, т.е. 1 000 000 метров.
А значит, только этот чахлый забор должен стоить 1 миллиард гривен.

7. Возвращаясь к началу.
Человек, который хочет бороться с коррупцией и предлагает уровнять зарплату топ-чиновников и рабочих - или идиот, или коммунист!

Д.Андрус

Посмотрел блестящую пресс конференцию моего Президента

Шо можно сказать по свежим впечатлениям?
1. Выступал МОЙ президент, и выступал перед самой негативной аудиторией якобы наших СМИ.
2. Более унылых рож простиГлистОв да еще и в таком количестве трудно было даже представить.
3. Более подлой аудитории трудно даже представить - их не интересовали интересы страны. За отсутствием (не актуально уже) дебилковатых вопросов про "офшоры" их теперь интересовал только вопрос...Мальдивы.
4. Если раньше еще были какие-то надежды на эту временную прослойку проституток, что они все же хоть как-то начнут меняться - оказались напрасными. Опарыши могут жить, только питаясь говном и падалью.
Полет в небе, схватка в равном бою - присущи орлам и ястребам, а падальщики могут только отстаивать свое место у  падали и перепрыгивать с одной кучи на другую.
5. Я услышал самое важное для себя.
Порошенко: "Я не проигрывал еще ни одних выборов"
6. Не читайте, не верьте, не обращайте внимание на ЛЮБЫЕ типа "украинские" СМИ - у нас, пока что, есть только вражеские СМИ, временно зарегистрированные в Украине.
7. Любой здравомыслящий человек с собственной активной политической позицией должен быть готов к 2019 году сделать все от него зависящее, чтобы на выборах и Президента, и Парламента не произошло отката, и вот такие глистоноши из СМИ не навязали нам очередную "мессию"... с косой.

С.Тарабановский

Не журналістика, а помийна яма без жодних натяків на комунікацію

Не мав змоги подивитися прес-конференцію Порошенка в онлайні, подивився в записі, тільки що.
То маю змогу поділитися першим враженням.

Це все, що я бачив, нагадало мені ситуацію, коли студенти ПТУ після першого тижня навчання повертаються з великого міста в своє глухе село і починають розказувати своїм молодшим знайомим з цього села, які вони круті, як вони там вжилися у великому місті, як з усіма перезнайомилися, як ходили на стрєлку з Васьою Косим, як бухали з начальником поліції, і як пили каву з мером цього великого міста.
Брешуть настільки впевнено, що самі з часом починають вірити в ці історії.

Аж тут раптом до їхнього села випадково приїжджає мер цього великого міста, медійно впізнавана особа.
І в цій ситуації студенти долотного ПТУ, намагаючись підтвердити своє знайомство з мером, почитають по-дебільному либитися, чухати рєпу, підморгувати і т.д., що робить видовище дуже кумедним.

 
Так само і тут…
Сталічні журналісти довгий час розказували тупим сільським лохам про інсайди, офшори, мальдіви і т.д.
Розказували настільки впевнено, що повірили в свою брехню і в брехні один одного, і живуть в цьому хитросплетінні власних вигадок.
А коли прийшов Президент, і треба було підтверджувати свої вигадки, то прийшлося по-дебільному либитися, чухати рєпу, підмигувати, угумкати і ритися в сумочці.

Все, що я сьогодні побачив від так званих “журналістів”, – це якась суцільна провінційщина, розмішана з комплексом невдахи і власними розбитими сподіваннями.
Причому, це саме власні розбиті сподівання.
Вони би хотіли бухати з мером міста, але він на них забив.

Оце так виглядає сьогодні українська журналістика.
І це насправді біда.
Бо журналістика – це четверта влада. І в цьому словосполученні дуже багато сенсів.
Журналістика – це місток між владою країни та суспільством, спосіб комунікації. Можливість для народу почути владу, можливість влади почути думку народу.
А тут ми маємо просто помийну яму, без жодних натяків на якість містки і комунікацію.
Сумно.

Mason Lemberg