November 26th, 2017

Национальная самоидентификация

Навеяно последними дискуссиями.
Их легион. Они называют себя украинцами.
Они называют себя коренными киевлянами.
Они говорят, что прославляют Украину. Что они ее любят.
Известные бывшие и настоящие футболисты, известные "не твоя війна" певцы и певицы, гастролирующие в РФ, бывшие автогонщики, юмористы, владельцы бульварных изданий и тд.

Но в тоже время они говорят, что вне политики. Или, что мы один народ.
Или что не всё так однозначно.
Или что нам всё равно нужно быть в хороших отношениях с соседями.
Они редко говорят прямо о войне и кто агрессор.
И так далее - винегрет большой.

Может я ошибаюсь (но уверен, что нет), у них не сжимается в боли сердце, когда они думают о том, что происходило во Львове в 1939 году.
Когда пришли Советы и начали просто расстреливать цвет Нации во внутренних тюрьмах.
Тысячи украинских писателей, художников, философов, музыкантов были просто уничтожены.

У них сжимается сердце от боли, выступают ли слезы на глазах, когда они представляют как людей из Западной Украины или крымских татар в вагонах для скота везли в Сибирь?
С маленькими детьми, стариков? Потому что Советы знали, что этих людей просто невозможно покорить..
Думаю - нет.

У них есть гнев, когда они думают о том, как Москва триста лет либо покупала, либо уничтожала украинских Гетьманов, которые хотели, чтобы Украина была свободной?
У них есть гордость за воинов УПА, которые до 60-х годов продолжали воевать с Советами, даже зная, что перспективы победить дьявола нет?
Потому что дьявол сильнее. Думаю у них нет гордости за таких украинцев.

Что должен еще сделать дьявол с Украиной, чтобы они проснулись?
Чтобы не могли взять руки ни одного рубля от врага?

Где их украинская память? Где их гены свободы?
Или они все внуки НКВДистов?
Почему они не станут совестью нации? Опорой людям? Моральным ориентиром? Поддержкой?
Почему литовцы или канадцы больше любят Украину, чем этот "цвет" нации?
Это всё риторические вопросы.
Но может кто-то задумается.
Что Украина для меня? Территория? Паспорт? Спеть гимн?
Обмотаться флагом и бить солдата-срочника под Радой?

Корни. Гены. Память.
Задуматься..

О.Пономарь

Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовикам перед Голодомором

Полторы тысячи восстаний по Украине - херня???
"Не сопротивлялись" украинцы, ага.
Около миллиона человек, репрессированных именно в качестве повстанцев - это все Вятрович придумал???


Насправді сотні тисяч українців боролися, відстоювали право на свободу та життя, зокрема, і зі зброєю в руках.

Саме страх перед українським визвольним рухом штовхнув Й. Сталіна і його оточення до вчинення злочину Голодомору – геноциду Українського народу у 1932–1933 роках.
Шляхом винищення частини українського суспільства Сталін планував зупинити зростання національної свідомості українців, перетворити наших предків на «радянських людей».


Незважаючи на вчинене вбивство голодом мільйонів українців, спротив тоталітарному режиму продовжувався, набираючи різних форм. Саме завдяки цьому спротиву у 1991 році Україна змогла стати на шлях незалежності.

Наприкінці 1920-х рр. комуністичний режим, закріпивши свою владу, відмовляється від ліберальних поступок НЕПу й ліквідовує ринкові елементи. Розпочинає прискорену індустріалізацію заради створення потужної військової сили для примусового поширення комунізму в світі. Посилюється диспропорція цін на сільськогосподарську і промислову продукцію (так звані «ножиці цін»), збільшується податковий тиск.

Наприкінці 1927 р. XV з’їзд ВКП(б) прийняв рішення про курс на колективізацію сільського господарства. У січні 1928 р. режим запроваджує насильницькі хлібозаготівлі.

Одночасно розпочинається знищення, «ліквідація» найзаможніших господарств, які режим обізвав куркульськими.

До 1931 р. в Україні ліквідовано понад 352 тис. «розкуркулених» господарств, тобто близько 1,5 млн. осіб були пограбовані комуністами.

Із 1929 р. посилюється наступ радянської держави на духовенство та релігію.

Дії режиму викликали бурхливе невдоволення населення. У комуністичного керівництва до кінця 1920-х рр. сформувалося чітке усвідомлення хисткості свого становища в Україні і загрози національного виступу.

Потужна національна еліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство сприймалися владою як реальна загроза існуванню СРСР. Тому перехід в 1928 р. до неринкових методів господарювання в Україні супроводжувався посиленням національного тиску. Репресивні органи комуністичного режиму розпочинають фабрикувати кримінальні справи проти культурної, мистецької, наукової, технічної інтелігенції.

Центром опору більшовицькій політиці завжди було українське село. Зумисне знецінення сільськогосподарської продукції, насильницька колективізація та розкуркулення зустрічали активний опір українських селян.

Перша ж насильницька хлібозаготівельна кампанія і спровокований нею голод, що охопив південні райони України навесні–влітку 1928 р., викликав в українському селі опір владним заходам.

Навесні 1928 р. на півдні України селяни опинились практично перед загрозою голодної смерті. Там відбулося кілька десятків виступів, спрямованих на недопущення вивозу збіжжя. Найпоширенішим методом опору стали мирні демонстрації, у яких активну участь брали жінки. Округами УСРР прокотилася хвиля, за владною термінологією, «баб’ячих демонстрацій», «бабських бунтів» на ґрунті нестачі хліба.

Впродовж 1928 року в УСРР відбулося 150 масових селянських виступів.

У 1929 р. опір українського селянства продовжував наростати відповідно до прискорення темпів колективізаційних заходів влади.
Лише за перше півріччя ҐПУ зафіксувала 73 масових виступи, 119 випадків поширення антивладних листівок.


Прихильники "твердої руки", ностальгуючи за сталінським порядком, здебільшого сприймають тогочасне суспільне буття через бадьору картинку радянського агітпропу. Насправді, на початку 1930-х років становлення тоталітарної імперії опинилося перед загрозою.

На заваді амбітним планам Сталіна встала Україна.

Озброєні палицями та обрізами українські селяни поставили під сумнів можливість успішного втілення сталінського імперського проекту.

Сталін спровокував грандіозний хаос і спалах насилля в Україні. Перш ніж комуністичному режиму вдалося упокорити край – козацька земля вибухнула повстанням.

Зброя повстанців. З матеріалів карної справи "Партії вільного козацтва".
Більшовицькою відповіддю на збурення українського села стала Collapse )

?

Если дети участников АТО не имеют права выйти на матч ФК "Шахтар" в футболках "Мой папа — герой", то какое право имеет ФК "Шахтар" играть на украинских стадионах?

(с)

Вакарчук, не розчаровуй свій електорат!

Славко! Не розчаровуй свій електорат!
Підкажу тобі (у твоєму дусі):
"Це не твій голодомор"!
"Людей вбивав не голод, а недовіра!".

І так, не проколися, і як завше, не скажи ніц поганого ні про кацапіів, ні про їхній "язик".
То ж не вороги!
У тебе ж там стільки друзів!

(с)