July 20th, 2016

Гужва ретранслирет идею Кремля: Шеремета заказал лично Порошенко за вопрос об офшорах

Оригинал взят у v_n_zb
.
В продолжение темы "Пиар-сопровождение убийства Шеремета подтверждает российский след"


Как я уже писал, ориентированные на Кремль украинские СМИ будут активно раскручивать "Порошенкогейт", обвиняя президента в "заказе" Павла Шеремета. Т.е. отыграв один раз дело Гонгадзе, ребята решили повторить этот ход, организовав травлю президента (тогда - Кучмы, сейчас - Порошенко) за то, что они не делали.

Запустили "Порошенкогейт" российские тролли, но, как я писал, это ыбло уж слишком неубедительно, т.к. вброс должен был исходить от украинских журналистов, а потому пришлось пачкаться одному из самых нечистоплотных журналюг Гужве.

В течение всего дня в многочисленных комментариях он сначала намекал на причастность украинской власти к гибели Шеремета (начал утром в эфире Ганапольского - но тут даже Мотя вынужден был оборвать коллегу, т.к. наезд был уж очень откровенный и глупый), затем Гужва начал упоминать не власть, а конкретно Порошенко, после чего уже фактически обвинил украинского президента а "заказе" журналиста.

При этом открыто Гужва "убийцу" не называет - т.е. предъявить ему нечего. Он аккуратно в разных комментариях дает дозированную информацию. Но если объединить всё, что наговорил сегодня пророссийский журналист, то вырисовывается анонсированная мною ранее - разгоняется предварительная информация под "Порошенкогейт".

Например, одном из изданий Гужва заявил: "Павел Шеремет был очень резким журналистом, он, в принципе, всегда кого-то критиковал, обличал. В принципе, это и работа настоящего журналиста – обличать пороки, критикуя, в том числе и действующую власть. Я хочу напомнить, что когда была последняя пресс-конференция Президента Украины Петра Порошенко, вопрос об оффшоре, неудобный вопрос, задал именно Павел Шеремет". А другому прямо указал, что Шеремета убили за неудобные для власти публикации.

А еще активно засветился 17-й канал - пророссийский пропагандистский канал. Который "случайно" оказался в 100 метрах от места взрыва - как объяснили журналисты, она ждали мэра Кличко, чтобы задать ему несколько вопросов. Но вот беда - Кличко в Киеве нет и до конца недели не будет, и об этом знают все новостийщики. Так что ждать пришлось бы долго.
А если вспомнить, что и на месте убийства Бузины 17-й канал появился ну совершенно случайно, вопросы возникают очень нехорошие.

Таким образом, российский след прослеживаются всё отчетливее.

И хорошо, что делом занялись американцы, а не украинская полиция авакова, которая только бомжей гонять умеет. Профессионалы найдут и исполнителей, и заказчиков. Хотя исполнителей, скорее всего, уже не найдут - они ушли вслед за своей жертвой...




Читайте v-n-zb в социальных сетях   фбтвиттервк    ю

Польско - украинские отношения

Оригинал взят у petrdub

Наверное все помнят, что Польша была первой в мире страной, которая признала независимость Украины в 1991 году. И это не единственный случай, когда наш западный сосед помогал нам. Польша и Украина совместно противостояли большевикам в 1920 году. Польская армия, совместно с армией УНР, освобождали Украину от большевиков. Причём поляки, не претендовали на какие либо украинские территории. Юзеф Пилсудский выступил с обращением к украинскому народу, подтвердив его право на независимость и собственный выбор государственного устройства. Со своей стороны Симон Петлюра подчеркнул незыблемость польско-украинского союза.

Польско-украинские войска вступают в Киев. Крещатик, 1920 год


Когда стало понятно, что УНР не в состоянии сохранить независимость, по договору с Петлюрой, Западная Украина вошла в состав Польши. Во время Второй мировой войны, на этих территориях началась война между польской Армией Крайовой и украинской УПА. Главной задачей воюющих сторон было установление собственного контроля над спорными территориями. В результате этого, страдало мирное население, как украинское, так и польское. Самая большая трагедия, произошла в 1943 году на Волыни, где пострадало польское мирное население, которое помогало и сотрудничало с АК.
Collapse )

"Другая русская" мразь как скрытая угроза для Украины

Оригинал взят у archerss

По мережі шириться обурення. Громадянин РФ А. Бабченко збирає російськомовних журналістів з РФ і України в Ужгороді, щоб без перекладачів (і без україномовних автохтонів) поговорити, як краще писати «за войну» па-русскі (і нінада мнє пра мову аккупанта!).

Нічого дивного: російська людина усіма доступними методами бореться за інтереси своєї держави і нації, і за власні привілеї. Людміла Путіна прямим текстом казала, що межа русского міра проходить по межі вживання російської мови. Тому купка русскоміровців збереться у найзахіднішій області України і поставить символічний прикордонний стовпчик під носом у аборигенів, яким усе «без разниці».

Проблема не стільки в Бабченці і бабченкоподібних, скільки в тому, що маса українців продовжує споживати їхні аналізи і вперто не бажає помічати, що усі ці демонстративно російськомовні патріоти і друзі України нам такі друзі і такі ж самі патріоти, як Моторило з Захарченком. Просто ведуть проти нас війну на невидимому фронті.

Комбінація проста, як три московських копійки. Як тільки Росія на нас напала, частина росіян поскидала лапті і пострибала в наші окопи: «Рєбят! Ми с вамі! Слава УкраІнє! Смєрть Путлєру! Вмєсте пабєдім!». Уся ця русскоговоряща братія потрібна для того, щоб додати українській стороні якомога більше російського колориту, аби замилити істинну сутність російсько-української війни і змусити українців дивитися на цю війну очами РОСІЯН, крізь призму їхніх ідеологем і цінностей. Щоб ця війна сприймалася українцями як завгодно: як війна ідеологій, цивілізацій, світоглядів, совка-несовка, тощо, тільки не як війна росіян проти українців. Бо Путіни, Сталіни й Ніколашки з Єкатєрінами приходять і йдуть, а русскій мір залишається і виживає за рахунок телепнів, які не бажають бачити в ньому абсолютне зло і тупо копирсаються в різних сортах русскоміровців, наївно сподіваючись знайти серед них щось порядне.

Російськомовна воєнна журналістика розкладає і деморалізує українське суспільство і позбавляє його чітких орієнтирів «свій-чужий» під час війни. Бутусови, Касьянови і решта Насіння привчають нашого обивателя пхати носа у справи, в яких він нічого не петрає і своїм втручанням здатен завдати тільки шкоди. А петромазепи пишуть довгі простирадла з переможними реляціями, заколисуючи публіку, підключаючи її до мовної матриці русского міра і створюючи ілюзію протидії зраді, тоді як у нормальних країнах тваринами, які сіють паніку, дезінформацію і зливають позиції, займається контррозвідка і пенітенціарна система.

І скільки б танків не підбили наші війська, скільки б живих окупантів не встрелили, поки в українців зберігатиметься довіра до русского слова – русскій мір житиме і перемагатиме.
https://www.facebook.com/sofiya.dniprovska/posts/265095663874670