gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

В УПЦ-МП щось пішло не так)


Інформація, яка рве шаблони: біля десяти єпископів УПЦ-МП підписали звернення до Константинопольського патріарха Варфоломія, з проханням НАДАТИ автокефалію Українській церкві.
Про це заявив Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ-МП Софроній (Дмитрук).
Ба, більше.
В низці єпархій УПЦ-МП місцеві єпископи саботують поширення Звернень до вселенського патріарха, аби той не давав згоди на автокефалію.
У Сумах дійшло до того, що служителі УПЦ-МП середньої ланки (ватники) почали конфліктувати з митрополитом Сумським (проукраїнським).


Дивно?
Насправді – ні.


Просто світ не такий складний як нам здається – він набагато складніший.

Варто згадати, що Російська Православна церква пішла на виділення з себе УПЦ-МП не від гарного життя – а в наслідок складної ситуації в України на початку 90-х рр.
У західних областях України місцеві православні приходи почали переходити до Української Автокефальної православної церкви, також масово створювалися приходи Української Греко-Католицької церкви. Про необхідність створення помісної церкви в України тоді заявляв "РУХ" і низка інших політичних партій – і в церковному середовищі їхні ідеї знаходили відгук.
Були згадані плани гетьмана Скоропадського щодо автономії Української церкви.


В цих умовах РПЦ пішла на такий-собі компроміс.
Вона надала Українському екзархату РПЦ права широкої автономії бо боялася прямого розколу і втрати свого впливу на українське Лівобережжя. При чому, причин залишитися в УПЦ-МП епіскопи і священики мали безліч – починаючи від питання канонічності УПЦ-МП (УПЦ-КП ще й досі вважається неканонічною) до особистих складних стосунків з патріархом Філаретом (Денисенко).
При цьому це не означало, що всі 100% священиків УПЦ-МП – переконані колоради. Вони – різні.


Попри наявність таких одіозних осіб, як митрополити Донецький Іларіон (Шукало), Одеський Агафангел (Саввін) та Вишгородський Павло (Лебідь), вже згаданий Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ-МП Софроній (Дмитрук) завжди був відвертим прибічником автокефалії Української церкви і негласним лідером «проукраїнської» частини єпископів УПЦ-МП.
В просуванні ідеї автокефалії і створені помісної церкви багато звинувачували митрополита Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинка) екс-голову комісії з керування Київської єпархії на час хвороби колишнього митрополита Всієї України Володимира (Сабодана).
Сам митрополит Олександр це спростовував – і певно, правильно робив, у 2012 р. митрополити-колоради його ледь без солі не з’їли.


Те саме – на рівні рядових священиків.
Попри наявність попів, що ховали в церквах зброю для терористів ДиРи і тих що відмовлялися відспівувати дітей «хрещених неправильно», є приклади священиків які сповідують бійців АТО, які збирають допомогу для Донбасу, тощо. Звісно їх – не більшість.
Але вони є, і не треба про них забувати.


Факти наразі такі: хоча й незначна, але частина єпископів УПЦ-МП виступила за автокефалію Української церкви. Митрополит Сафроній висловився категорично: «Буде ж наша церква! А як ви не хочете, то, будь ласка, організовуйте свої приходи так, як це робить Руська православна церков за кордоном, де вона має свої приходи, своїх єпископів».
Зважте це – відверті прибічники, які ніколи не приховували своїх переконань, попри тиск керівництва УПЦ-МП.
Скільки «прибічників» з’явиться коли автокефалія стане реальністю і коли перспектива служити в церкві без віруючих постане у весь зріст – гадаю очевидно.


Тож не треба думати що УПЦ-МП – моноліт.
Так думали в Москві. На це покладали надії.


Але щось пішло не так.

Д.Вовнянко
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments