Коли йдуть перемовини між Президентами чи міністрами закордонних справ в різних форматах - це офіційна дипломатія, відповідно до в Конституції.
Це обов‘язок - говорити навіть з тим, кого хочеш удушити, і в розмові відстояти інтереси своєї країни.
Але коли з представником агресора на полях саміту зустрічаються не уповноважені на офіційну дипломатію керівники Батьківщини - це викликає подив, але так само можна списати на випадковість.
Проте, питання в іншому - навіщо так мило посміхатися ворогу? (с)
