gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

Французська формула пошани ветеранів - для України

Влучно сказана фраза - це як спеція: може підсилити смак, а може зіпсувати страву.
Цього року під час Хвилини Миру (а раніше під час відкриття української версії "Спасибо деду за победу", так, на жаль придумати своє у кріейторів забракло, правий таки був Пєлєвін) вуха багатьох з нас різанув реверанс в бік Червоної Армії і радянських партизан.

Мається на увазі саме та армія, частини якої у 1932–1933 роках військовою силою забезпечували утілення в життя сталінської політики Голодомору?
Солдати якої зґвалтувала половину Німеччини?
Котра у 1939 – 1940 рр. спільно із нацистами знищила незалежні Польщу, Литву, Естонію, Латвію, фактично розпочавши Другу Світову?
Це та армія, що здалася в полон в перші місяці боїв із вермахтом, здалася в кількості майже 3 мільйонів бійців? Котра у 1944 р. дозволила втопити у крові Варшавське повстання?
А партизани, це ті, на диверсії яких окупанти нищили українські села?

Україна досі боїться визначитися в своєму ставленні до армії СРСР. Боїться на офіційному рівні говорити, що ЧА (під будь-якою назвою), це машина смерті, що молола життя своїх (!) солдат не озираючись на втрати. Життя цивільних взагалі в розрахунок не бралися. Молола самодурно, безглуздо, нікчемно.
Цій структурі слава? Окрема тема розмови про міфи щодо ЧА в Другій Світовій. Окрема мова, це співвідношення втрат СРСР і Німеччини, ставлення обох країн до своїх армій. Про це якось іншим разом...

Зараз про шану.
Навіщо долю окремо взятого солдата, що потрапив у вир війни, загинув або вижив, навіщо його ототожнювати із армією країни, що розв’язала цю війну?

Гарний допис є в Дмитра Кулеби тут в ФБ.
Про те, як Франція знайшла свою формулу ставлення до Другої Світової і ДО УСІХ французів, що воювали НА УСІХ фронтах війни В УСІХ АРМІЯХ.
Проста формула. Людяна. Чесна.

Чи могла сьогодні Україна промовити таку ж?
Так. Як би вона звучала?

Просто:
"Слава і честь кожному українцю, що віддав своє життя в боротьбі проти нацизму. В усіх арміях світу. На усіх фронтах. Слава і честь кожному воякові, будь-якої національності, що боровся із більшовизмом за незалежну Україну. Ми шануємо вас усіх. Ми будемо намагатись пам’ятати кожного. Адже війна не завершена, допоки спочинок не знайшов останній її солдат."

Це повага до тих, хто волею долі опинився в окопах кривавої м’ясорубки?
Так.
Повага до усіх сторін? Так.
Це визнання, що багато з тих, хто був в лавах ЧА не мав вибору і не міг не бути там? Так.
Але чи це слава ЧА?
В жодному разі ні.
Вміти ділити "славу ЧА" і повагу до простого солдата - це просто.
Варто захотіти.


В.Гайдукевич
 
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments