і недосягнутих світів.
Є тиша радості і суму.
Є тиша вічності і снів.
Але є тиша найтихіша.
Найглибша тиша - тиша тиш -
породжена громами тиша
німих солдатських кладовищ.
Гадаєш, цвинтар це та й годі.
А під землею цілий світ -
світ недоспіваних мелодій,
світ недокреслених орбіт.
Нові міста неповторимі
із незбудованих будов.
Картини геніїв незримі
і недолюблена любов.
(Ліна Костенко)
