gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

Две истории из жизни

70-ті роки 20-го століття, Київ, черга у гастрономі.
До прилавка нахабно протискається якесь дівчисько.
Микола Лукаш, видатний український перекладач, чемно питає в неї: "Куди це Ви так поспішаєте, панночко?".
Та кинула: "Я па вашему нє панімаю".
"Нічого, - каже Лукаш, - я можу і по вашому: "Куда прёш, бл...ть?"

Ще одні історія.
Київ, 60-ті роки, русифікація йде повним ходом.
У Президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський.
Доповідач на ім"я Калюжний з трибуни доводить, що між російською і українською мовами нема ніякої різниці.
Рильський нахиляється до мікрофона і говорить Калюжному: "Ну що Ви, різниця все-таки є. От російською мовою, Ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською я мав би сказати Гімно Південне"
Під загальний регіт, доповідач швидко зник.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments