gorlis_gorsky (gorlis_gorsky) wrote,
gorlis_gorsky
gorlis_gorsky

Українці та євреї мають спільного ворога

Віталій Портников:
"Я був першим українським журналістом, що офіційно переступив поріг штаб-квартири ОУН у Мюнхені.
Інтерв'ю, яке я взяв у голови ОУН Слави Стецько, було першим таким матеріалом за всі роки існування української радянської і пострадянської преси.
Пишу це не для того щоб похвалитися своєю сміливістю або майстерністю. Це вже був час змін і я нічим не ризикував.
Я взагалі не вважаю, що робив у своєму житті якісь сміливі вчинки.
Тільки правильні. І цей вчинок також був правильним.

Хоча, звісно, для публікації цього інтерв'ю мені доводилося долати опір не тільки у власній країні, але і у середовищі української ліберальної еміграції.
Мої друзі з її грона вважали, що з бандерівцями нема про що говорити.
Тим більше єврею, який має загиблих під час Голокосту родичів.
А я вважав, що навпаки, є про що говорити.
Тим більш єврею, який вважає себе переконаним прихильником концепції створення власної національної держави.
Інтерв'ю із пані Славою виявився напрочуд цікавим і було успішно опубліковане на шпальтах газети "Молодь України".
Але, як завжди буває, було те, що не увійшло до тексту публікації.
На початку нашої розмови, пані Слава дістала з шафи грубу теку, у якій містилися матеріали співпраці ОУН із державою Ізраїль.
Я був здивований цим жестом і нагадав співрозмовниці, що прийшов до штаб-квартири ОУН насамперед як український журналіст, а не як представник єврейської громади.
На що пані Слава відповіла мені, що бажає, щоб між нами все було ясно із самого початку.
Що у нас спільні друзі і спільні вороги і між нами має бути тільки правда.
Я й досі вважаю цю тезу соратниці Степана Бандери і Ярослава Стецька абсолютно переконливою.
Як і шанований мною Президент Реувен Рівлін, я вважаю себе політичним спадкоємцем Володимира Жаботинського, що шукав співпраці між євреями і українцями у трагічні роки початку ХХ сторіччя.
Як і шанований мною Володимир Вятрович, я вважаю себе спадкоємцем тих українських державників, хто усвідомлював важливість побудови Української держави із власною політичною нацією.
Не тільки у наших народів, але й у наших держав, які, на щастя, тепер є, спільні друзі і спільні вороги.
Нам нема чого більше ділити.
Саме тому між нами може бути тільки правда"
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments