Дайте эту статью прочитать ВСЕМ украинцам. Только движение вперёд имеет значение

Просто внимательно прочтите эту статью.
Я ВАС ПРЯМО УМОЛЯЮ - ПРОЧТИТЕ !!!!
И дайте ее прочитать ВСЕМ украинцам - хоть в соцсетях расшарьте, хоть листовки напечатайте, хоть под роспись, но обязательно ознакомьте с этим материалом всех, кого вы знаете:

"Даже больше, чем говорить о зраде, украинцы любят слушать сказки о преображении страны и смотреть на дальние края — маяки реформаторских успехов.
Например, Эмираты, где красивые молодые шейхи намывают острова в море.
Возможно, сказочный Сингапур, где растут свечки небоскрёбов.
Или такая далёкая и диковинная Корея, строящая ядерные реакторы.
А может, это Польша, где работает миллион украинцев?
В любом случае — там жестко борются с коррупцией, экономическое чудо и либерализация рынка. Там ценят бизнес, всё для человека, а мудрое правительство провело быстрые, безболезненные и ориентированные на граждан реформы. Слышите грохот? Это бьются сердца диванных реформаторов.


1989 год. В Польше принят план Бальцеровича — достаточно жёсткий и амбициозный. Закрытие госпредприятий, череда давно назревших банкротств, борьба с дефицитом бюджета, снижение бюджетных дотаций.
Должны были закрыться многие неэффективные предприятия — просто физически вымереть как мамонты множество шахт, верфей для боевых и торговых кораблей (их создали в тепличных условиях планового Варшавского пакта, а не для жёсткой конкуренции с той же Кореей или Германией), существенно пострадать сельское хозяйство.

Два года жесточайшего падения — потеряно порядка 18% ВВП.
Взрыв инфляции - на 620% в год.
Первый рост производства - спустя 3 года после начала «шоковых реформ»: ВВП подрос на скромные 2,5% в 1992 году. И только в 1997 году, ВВП на душу населения в Польше на 10% превысил
«дореформенный» уровень 1988 года.
То есть, после девяти долгих, тяжёлых лет работы.

И это - невзирая на

Collapse )

«Навіщо нам голосувати за Порошенка? Ну от що отримаю з того особисто я?»

Ви чули вже таке? А справді – що ми отримаємо?
Я не знаю, що там напише кандидат в президенти Петро Порошенко у своїй програмі, але однозначно, - виконає він чимало.
З його програми
2014 р., наразі повністю виконано 62% обіцянок, частково – ще 18%.
Але. Нинішньої його програми я ще не бачив, тому пишу те що принесе голосування за Порошенка конкретно мені, на мою власну думку.


По-перше – Москва буде остаточно приперта до стінки і поставлена в умови, коли їй доведеться або робити кроки в бік подальшої невідворотної анігіляції, або – йти на поступки.
Вам це пофіг?
Вам власна сорочка дорожча за Москву?
Милі, так це через те, що ви під обстрілом не сиділи на власній землі біля кордону, без права відкривати вогонь у відповідь (бо палили з російського боку) і не бачили на ранок усміхнених пик росіян, які питали б вас: «Що там у вас? Пострілювали?» Поняття «власною сорочки» після такого міняється координально.

Не треба підраховувати цифр – достатньо послухати про що останнім часом просторікують російські економісти.
Вони просторікують про скору катастрофу російської економіки
, і наголошують – підвищення цін на бензин, збільшення тарифів, збільшення ПДВ, підвищення облікової ставки їхнього Нацбанку та підвищення пенсійного віку, то все лише перші ластівки.
Будуть інші – набагато тяжчі, і скоро. Про що говорити, якщо вже навіть такі охранителі режиму Пуйла, як Кургінян, заговорили про скору катастрофу путінського режиму та про заколот еліт в Кремлі, з метою Путіна усунути?!

Про те, що з нинішнім українським керівництвом Кремлю домовитися нереально, в російському уряді не згадав ще тільки ледащій.

По-друге, коли президентом вдруге стане Петро Порошенко – це означатиме повну, беззастережну і категоричну перемогу блогерів над пресою.
Так – соцмережі подолають ЗМІ.
Наразі я просто не знаю телеканалів, які повністю підтримували б діючого президента (на 5-му та на «Прямому» його критикують нещадно), про друковані ЗМІ краще просто промовчати.
Ледь не єдина підтримка президента Порошенка – спільнота блогерів-порохоботів.
Згідно заяв самих зраднюків (за язика ніхто не тягнув), саме через діяльність порохоботів, люди проігнорували редути дурко-блокади і не прийшли масово на міхо-майданчик.
Коли Петро Порошенко стане президентом вдруге, це означатиме, що вплив на населення блогерів на соцмережах зрівнявся з впливом друкованих і електронних ЗМІ – і перевищив їх.
За Гамбургським рахунком.

Що це означатиме?
Рівно те, що багатьом «недорогеньким» доведеться терміново учитися встановлювати підшипники, шабрити станини, міняти під дітьми пелюшки, освоювати професії токарів, зварників, няньок, касирок, та інші громадсько-корисні справи – бо в пресі працювати їм стане нереально.
У ЗМІ і зараз безробіття шалене, позаяк власники видань максимально скорочують бюджети видавництв (а саме власники, а не прибутки від реалізації та реклами є джерелом з/п недорогеньких).
А уявіть що буде, якщо власникам видань буде наочно доведено, що витрати на ЗМІ не вартують трафіку інтернету який ті ЗМІ споживають?

Це означає, що багатьом блогерам запропонують співпрацю зі ЗМІ (особисто я не куплюся, вже маю гіркий досвід – нехай воно казиться), а хтось з блогерів замінить своїми публікаціями ті ЗМІ, що їхні власники визнають їх безперспективними. Власне, на Заході цей процес уже іде. Мусить піти і у нас.
«ЗМІ – виробники королів», підуть у минуле.
Ситуації, коли у нас насправді немає вільних ЗМІ, а є сукупність агітпунктів – треба класти край.


По-третє, мені дуже сподобалася крайня заява директора фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної про те що виборець Петра Порошенка, переважно – середній клас.
Для тих альтернативно-обдарованих, які зразу заволали «бариги підтримують баригу», я нагадаю, що саме мідл-клас створив ту Європу, якою ми пишаємося зараз.
Саме буржуа подолали свавілля дворянства – від битви при Куртре до Великої Французької революції. Саме клас буржуа породив демократію, і став її основою.
Там де існував мідл-клас – створювали BMW, IBM, Boing та джинси.
Там де мідл-клас вибили як явище – з’явилися лише колгоспи, ГУЛАГ, Агітпроп, черги за дефіцитом та «унікальна духовність».
Ба-більше, я нагадаю що саме буржуа, а не «злиденні і гноблені», стали ударною силою Революції Гідності, добровольчого та волонтерського рухів. Власне – волонтерський рух існував і досі існує на гроші буржуа, тобто – середнього класу.

Мідл-клас уже заявив себе як силу державотворчу і неймовірно патріотичну.
Тепер він себе заявляє як потужну силу політичну.
Мідл-клас пов’язує свої надії з президентом Порошенком – а це означає що країна рухається у правильному напрямку. Мідл-клас створив на уламках російської імперії Польщу, Фінляндію та країни Балтії, у той час як «злиденні і гноблені» угробили Україну у 1919 р. – бо більшовики з Москви їм пообіцяли більше за уряд України. Історія – найсуворіший суддя, проти неї – не попреш.


Перемога на виборах кандидата, на якого покладає свої надії середній клас призведе до революційних перемін в суспільстві.
Недаремно наразі всі кандидати, крім президента Порошенка, будують свої програми на протистоянні Президенту, і намагаються звабити обіцянками люмпен.
В силу середнього класу усе ще ніхто не вірить.

Перемога Петра Порошенка це поміняє.
Стикнувшись з мідл-класом як з потужною політичною силою, політики будуть змушені міняти свої програми від задобрювання люмпена - до ідей, які поділяє мідл-клас.
А це означатиме різкий крен країни від люмпенсько-олігархічної системи, до буржуазно-демократичної – тобто тої, яка створила сучасну Європу.
Можливо – призведе нарешті до появи потужної консервативної партії, на противагу популістським проектам, яких наразі в країні – до чорта.
Наступна зупинка – двопартійність, як у всіх розвинутих країнах Заходу.


Що-що? Корупція? Смішно.
Знаєте у чому трагізм усіх «борців з корупцією»?
В разі зміни влади, вже за пару місяців вони заволають: «Ці такі самі», а ще за півроку: «Попередня влади була краща».
Особисто мене експерименти тривалістю у 25 років уже порядно дістали.
Час дослухатися до розвинутих країн, які чесно визнають – так, у них проблема корупції теж є, і ще не скоро вона зникне.
А добробут громадян залежить в першу чергу не від корупції, а від праці самих громадян – власне про це говорить кожен представник середнього класу.

Майбутнє – дивовижне.
Заради нього – варто голосувати за кандидата Петра Порошенка.

Д.Вовнянко


Сегодня – день памяти киборгов Донецкого аэропорта



Наши парни удерживали донецкий аэропорт до тех пор, пока противник не применил тяжелое вооружение для полного уничтожения здания аэропорта, поскольку выбить оттуда его защитников не удавалось 242 дня, что стало не только позором для различных хваленых «спецназов» РФ, но и нехорошим знаком в плане стойкости украинских военных. Ведь захватить ДАП они планировали легкой штурмовой операцией, без особой возни.
Кстати, тогда спецназ ВДВ РФ из 45 полка (Кубинка) понес самые большие одноразовые потери за всю свою историю.


Но потом, когда стало понятно, что мягкого «отжима» не получилось, а трупы складывать некуда (конец мая – жара), было придпринято несколько крупных штурмовых операций, которые так и не дали никакого результата, кроме увеличения значений в графах «200» и «300».
Дело уже было не в аэропорте, как таковом а в том, что каждый следующий день обороны, становился щелчком валенка по ушам российских «спецов», кадыровцев и прочей дряни, которой Москве привычно запугивать своих оппонентов. Однажды мы узнаем, сколько Москва оставила там своих элитных войск навсегда.


То, что сам аэропорт уже для них не представлял ценности, говорит тот простой факт, что за последующие 4 года он так и не сыграл никакой роли, решающей хоть что-то. Просто теперь это пустыня с перемолотым щебнем – останками здания аэропорта, и все.

Но не только с ДАП, а и со всей войной, все обстояло примерно таким же образом.
Никто из русскомирцев не ожидал, что вместо лихого похода, они получат жесткую позиционную войну, в которой для них уже нет ни чести, ни славы, тем более – победы.
Причем, потерпела катастрофу сама идея, положенная в основу войны.
Ведь известно, что Московия никогда и ни на кого не нападает, а только кого-то "освобождает" или "защищает".
Так было во время их вассального царства, империи, совка и сейчас – то же самое.
Тут они тоже пришли «освобождать и защищать» русскоязычное население.
Но если бы все прошло быстро и гладко, то эту сказку можно было бы рассказывать ровно так, как там привыкли делать по поводу всех своих войн.


Однако война растянулась на годы и мишура отвалилась.
Это самое русскоязычное население, в количестве 60-70% отправляет «освободителей» в ближайшие морги или просто в чернозем.
А кроме того, постепенно уровень жизни на территории Украины повышается, и похоже на то, что скоро обгонит их собственный уровень - и это без нефти, газа, алюминия, алмазов, золота и прочих полезных ископаемых!


Это – особенно обидно потому, что внезапно выпавшим из летаргической комы «лишнехромосомным», приходит в голову простой вопрос о том, почему люди, чья страна не имеет подземных ништяков, живут намного лучше и главное, на них никто не нападает и им не нужно кого-то, где-то защищать или освобождать?
Самое неприятное здесь в том, что со странами Запада россияне просто не привыкли себя сравнивать по принципу: "не были богатыми, нечего и привыкать", а вот Украина – другое дело.


Её-то они воспринимали как аналог собственной страны, только с меньшими природными ресурсами и по идее она должна жить хуже, а тем более – в состоянии войны.
Но ситуация разворачивается самым неприятным образом, и рано или поздно возникнет классическая пара вопросов: «Кто виноват?» и «Что делать?»
Поскольку всегда виноват – кто-то, но не сам ленивый, злобный и погрязший в мракобесии московит, этот некто найдется и будет с удовольствием лишен жизни, что и будет ответом на вопрос «Что делать?».
Оно и понятно, поскольку местное население имеет склонность к насилию грабежам и убийствам, что подтверждает история.


Но фокус в том, что эта ситуация уже дает просмотреть недалекие перспективы, в которых вырисовывается реальная возможность ответственности за свои слова и поступки.
Например, прямо сейчас в Украину вошел поезд, в котором находится некто Елена Бойко, которая тоже надеялась на быстрый проигрыш Украины, а потому – нашла себе не пыльный способ зарабатывания денег, путем призывов к уничтожению Украины и украинцев на российских телевизионных каналах. Она решила стать «святее Папы римского» и переплюнуть Соловьева и Киселева, вместе взятых.
Но как мы знаем, все пошло не так и такой бесноватый персонаж стал Москве ненужным и ее депортировали в Украину, где она уже является фигурантом соответствующих криминальных производств.


Причем, вышвырнули ее жестко, с запретом въезда в РФ.
Там еще есть целая обойма таких бойко или монтянш, которые безусловно окажутся в залах наших судов, а потом и в местах отбывания наказания, но тут дело не в этом.
Еще год, а особенно – два или три года назад, они даже в кошмаре не могли себе представить, что увидят в окне своего вагона пограничные знаки Украины и наших пограничников, с иголочки одетых, экипированных, спокойных, твердых и уверенных.
А ведь это можно было предвидеть еще тогда, когда им не удалось захватить ДАП.


Тут важно то, что ренегаты пойдут первыми, а вслед за ними двинутся и киселевы, разных калибров и мастей.
Если у кого-то есть в этом сомнения, то стоит еще раз обратить внимание на судьбу Юлиуса Штрайхера, определенную Нюрнбергским военным трибуналом.
Этого уже не избежать.


аnti-colorados
«Лінія оборони»

Россия. Всё будет только хуже.



Так, друзья — сегодня будет интересный пост про текущую ситуацию на пост-советском пространстве — в частности, в России. Я много общаюсь с друзьями из этой страны, и они подтверждают мои самые мрачные догадки — всё во всех сферах становится только хуже. Если до 2014 года, "Крымнаша" и остального было ещё более-менее — то сейчас ситуация в стране напоминает погружение в какое-то болото, выхода из которого нет.

Санкции, которые ещё три года назад "смешили наши искандеры", продолжают работать — и вот как раз где-то к 2018-2019 году их начали ощущать в том числе и простые россияне по своим кошелькам и ассортименту товаров в магазинах. А ещё в России постоянно вводятся какие-то новые налоги, сборы и пошлины — но о них как-нибудь в другой раз.

Итак, в сегодняшнем безрадостном посте — обзор текущего положения вещей в России, мой прогноз на ближайшее будущее, а также важный вопрос. Обязательно заходите под кат, пишите в комментариях ваше мнение, ну и в друзья добавляться не забывайте)

Collapse )

_____________________________________________


Понравился пост? Обязательно расскажите друзьям о текущей ситуации в России, нажав на кнопочку ниже:

"Деды воевали". Трогательная дружба нацистов и коммуняк

Советский и нацистский "деды" дружески позируют на фоне польских военнопленных.
Брест, 1939 год.



Ну что, кацапы, найдёте на фото так ненавистного вам Бандеру?
Или может нужно самим написать правдивые книги и учебники, включая все преступления и грязные страницы истории вашей страны?
(с)

Карл Маркс в пух и прах разбил притязания московитов на Русь

"Россия, не имеющая никакого отношения к Руси, и получившая свое название в лучшем случае в ХVІІІ веке, тем не менее - нагло претендует на историческое наследие Руси, созданной на 800 лет раньше.
Однако Московская история пришита к истории Руси белыми нитками, и полностью сфальсифицирована.
В кровавом болоте московского рабства, а не в суровой славе норманской эпохи стоит колыбель России.
Сменив имена и даты, увидим, что политика Ивана III и политика современной московской империи являются не просто похожими, а и тождественными...

Россия порождена и воспитана в противной и униженной школе монгольского рабства.
Сильной она стала лишь потому, что в мастерстве рабства была непревзойденной.
Даже и тогда, когда Россия стала независимой, она и далее осталась страной рабов. Петр I соединил политическую хитрость монгольского раба с величием монгольского владетеля, которому Чингисхан завещал покорить мир...


Политика России - неизменна. Русские методы и тактика менялись, и будут меняться, однако главная цель российской политики - покорить мир и править в нем - есть и будет неизменной.
"Московский панславизм - всего лишь одна из форм захватничества".


Карл Маркс, "Разоблачения дипломатической истории 18-го века", Глава IV
(оригінал «Free Press», London, 1856-1857), репринт «Собрание сочинений К. Маркса и Ф. Энгельса на английском языке» под ред. В.А. Смирнова, Б.Г. Тартаковский, т. 15, М., 1986)

А засРашка стільки сил поклала на вихід Британії з ЄС, і тут - облом)

Палата лордів парламенту Великої Британії 321 голосом "за" та 152 "проти" проголосувала за те, щоб відкинути сценарій виходу з Євросоюзу без угоди.

Про це повідомляє прес-служба Палати лордів у Twitter.

"Палата лордів 321 голосом "за" та 152 "проти" проголосувала за те, щоб відкинути сценарій виходу з ЄС без угоди та висловити жаль з приводу умов урядового проекту угоди щодо майбутніх відносин з ЄС", - йдеться у повідомленні.

Елладська церква вступила в євхаристійне спілкування з ПЦУ

Православну церкву України та її Предстоятеля, згадали в диптиху під час літургії в Афінах, яку вів предстоятель Елладської православної церкви архієпископ Ієронім II.

Під час служби в Благовіщенському кафедральному соборі архідиякон назвав ім'я митрополита Київського і всієї України Епіфанія поряд з іншими головами православних церков – патріархами, митрополитами й архієпископами.

Згадка православних церков в строгій послідовності їхнього місця з диптиху є однією з ключових ознак євхаристійного спілкування між ними. Першу сходинку в диптиху займає Вселенський патріарх. Православна церква України згадується 15-ю.